Перше читання
2 Сам 24, 2. 9-17
Читання з Другої Книги Самуїла
Тими днями звелів цар Йоаву, начальникові війська, який був з ним: «Пройди усі коліна ізраїльські від Дану до Версавії і порахуй народ, щоб я знав число народу». І дав Йоав цареві число переписаного народу: і було в Ізраїлі вісімсот тисяч боєздатних мужів, які володіли мечем, а в Юди п’ятсот тисяч. Та Давидове серце було неспокійне після того, як він порахував народ. Тоді Давид сказав до Господа: «Согрішив я тяжко, зробивши це. Отож, Господи, прошу, прости провину твого раба, бо вчинив я дуже нерозумно». Коли Давид устав уранці, прийшло Господнє слово до пророка Гада, Давидового видющого: «Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі Я пред’являю тобі, вибери собі одну з них, щоб Я виконав її тобі». І прибув Гад до Давида та й оповідає йому, кажучи до нього: «Чи має панувати в твоїй країні три роки голод; чи волієш три місяці втікати від ворога, що гнатиметься за тобою; чи хочеш, щоб була три дні чума у твоїй землі? Тепер обміркуй і розсуди, що маю відповісти Тому, хто послав мене». Давид відповів Гадові: «Я пригноблений вельми, однак воліємо потрапити в руки Господні, бо Його милосердя велике, людям же в руки впасти не хочу!» І обрав собі Давид чуму; а були тоді дні жнив пшениці. І послав Господь чуму на Ізраїля від ранку аж по призначений час; і вмерло, від Версавії до Дану, сімдесят тисяч чоловік. Коли ангел простягнув був руку на Єрусалим, щоб вигубити його, то Господь зглянувся на лихо та сказав ангелові, що вигублював люд: «Досить уже! Затримай твою руку». Тоді ангел Господній був якраз на току Орни євусія. Сказав Давид до Господа, коли побачив ангела, який вбивав народ, мовивши: «Дивись, це ж я згрішив, я провинився! Ці овечки – що вони зробили? Нехай Твоя рука буде проти мене та проти дому батька мого!»
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 32 (31), 1-2. 5. 6. 7
Прости, о Боже, всю мою провину
Блаженні ті, кому прощено беззаконня *
і кому гріх покрито.
Блаженна людина, якій Господь гріха не порахує, *
і в чиєму дусі підступу немає.
Перед Тобою свій гріх я визнав *
і не приховав свого беззаконня,
а сказав: « У своїх переступах Господу я признаюся». *
І Ти простив мого гріха провину.
За це буде молитися до Тебе всякий праведний *
у час відповідний,
тож навіть у велику повінь *
води не наблизяться до нього.
Ти для мене притулок, *
від утисків мене оберігаєш.
Радісними вигуками спасіння *
Ти мене огорнеш.
Спів перед Євангелієм
Йн 10, 27
Алілуя, алілуя, алілуя
Вівці слухаються голосу Мого,
і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 6, 1-6
Читання святого Євангелія від Марка
У той час Ісус попрямував до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні. А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато хто слухав і дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками? Хіба Він – не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? Хіба не Його сестри серед нас?» І вони спокушалися через Нього. А Ісус їм відповідав, що пророк буває без пошани лише у своєму рідному краї, серед своїх рідних і у своєму домі. І не міг Він там жодного чуда зробити, тільки оздоровив декількох недужих, поклавши на них руки. І дивувався їхньому невірству. Тож обходив довколишні села, навчаючи.
Слово Господнє
