Перше читання
1 Сам 24, 3-21
Читання з Першої Книги Самуїла
Тими днями взяв Саул три тисячі чоловік, вибраних з усього Ізраїля, й пустився шукати Давида та його людей на Скелях Диких Кіз. Прийшов він до кошар, що були при дорозі; а була там печера, й Саул увійшов до неї опорожнити шлунок, тим часом як Давид із своїми людьми сиділи в глибині печери. Кажуть люди Давидові до нього: «Оце той день, що про нього казав тобі Господь: „Ось я даю твого ворога тобі в руки: роби з ним, що тобі до вподоби”». Устав Давид і крадькома відтяв кусень поли верхньої одежі в Саула. Та потім заворушилось у Давида сумління, що він відтяв кусень поли одежі в Саула, і він сказав своїм людям: «Нехай Господь мене боронить, щоб я чинив так з моїм паном, з Господнім помазаником, щоб накладав на нього руку: він же помазаник Господній!» І перемовив Давид своїх людей тими словами й не дозволив їм накинутися на Саула. І встав Саул і пішов далі дорогою своєю. Потім встав і Давид, вийшов з печери та й закричав услід Саулові: «Пане мій, царю!» Коли ж озирнувся Саул позад, Давид припав лицем до землі й вклонився. І каже Давид до Саула: «Чому ти слухаєш людського наговору, мовляв, Давид хоче тобі лиха? Дивися, ось сьогодні ти бачив власними очима, як Господь тебе видав у мої руки в печері, а мені радили тебе вбити, та я пощадив тебе й сказав собі: "Не здійму руки на мого пана, бо він помазаник Господній”. Отче мій! Глянь, подивися: ось у мене в руці кусень поли твоєї верхньої одежі. І коли я міг відтяти кусень поли твоєї верхньої одежі й не вбив тебе, то затям добре, що я не мислю тобі зла, ані зради, й що я нічим не провинився супроти тебе, а ти так і чигаєш, щоб погубити мою душу. Нехай Господь розсудить між мною і тобою! Нехай Господь за мене помститься на тобі, але моя рука не здійметься на тебе! Як старовинна приповідка каже: "Від злих виходить злодіяння, але моя рука не здійметься на тебе!” Проти кого вийшов ізраїльський цар? Кого переслідуєш? Здохлу собаку, одну блоху? Нехай Господь буде суддею, нехай розсудить між мною та тобою, нехай розгляне й оборонить мою справу й визволить мене з руки твоєї». Якже Давид скінчив ці слова до Саула, цей промовив: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» Та й заплакав Саул уголос. І каже до Давида: «Ти справедливіший від мене, бо ти чинив мені добро, я ж відплатив тобі лихом. Ти виявив сьогодні незвичайну доброзичливість у тому, що учинив для мене, бо хоч Господь видав мене у твої руки, ти мене не вбив. Чи чувано, щоб хтось, зустрівши свого ворога, пустив його спокійно дорогою своєю? Нехай Господь тобі відплатить те добро, що ти зробив мені сьогодні. Я оце знаю певно, що ти таки будеш царем, і що царська влада над Ізраїлем у твоїй руці укріпиться».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 57(56)
Змилуйся, Боже, змилуйсь наді мною
Помилуй мене, Боже, мене помилуй, *
бо на Тебе надію душа моя покладає,
і в тіні Твоїх крил я матиму надію, *
доки не мине лихо.
Я буду кликати до Бога Всевишнього, *
до Бога, що добро мені чинить.
Він пошле з неба і спасе мене, *
віддасть на зневагу того, хто глумиться наді мною.
Будь звеличений понад небеса, Боже, *
і над усією землею нехай буде Твоя слава,
бо велика, аж до неба, Твоя милість, *
а правда Твоя – аж по хмари.
Спів перед Євангелієм
Пор. 2 Кор. 5, 19
Алілуя, алілуя, алілуя
Бог у Христі примирив світ із собою,
і доручив нам слово примирення.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 3, 13-19
† Читання святого Євангелія від Марка
Того часу Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого сам хотів, і вони прийшли до Нього. Він призначив Дванадцятьох, аби були з Ним, і щоби посилати їх проповідувати, і щоб вони мали владу виганяти бісів. Він призначив Дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро, а Якову Зеведеєвому та Йоанові, братові Якова, дав ім’я Воанергес, тобто сини грому; і Андрія, і Филипа, і Вартоломея, і Матея, і Тому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта, і Юду Іскаріотського, який і видав Його.
Слово Господнє
