Мене звати Надія, мені 18 років, я з Киргизстану. Хотіла б поділитися з вами своїми враженнями про Молодіжний фестиваль у Меджуґор'ї.Коли мені сказали про Молодіжний фестиваль, я уявляла, що буде звичайне свято, танці, пісні, але не думала, що буде настільки чудово й прекрасно. Я була вперше, і дай Боже, щоб коли-небудь у майбутньому я приїхала ще раз. Мені сподобалося все під час перебування в Меджуґор'ї, у мене душа раділа, і було так спокійно, зовсім інакше, не так, як удома. Коли молилася – я плакала, коли була на сповіді – я плакала; душа очищалася в такому святому місці. Коли вперше піднімалася на гору Подбрдо, було дуже важко, я думала, що не зможу й на півдорозі зупинюся, але в мене вийшло. Коли я дійшла до кінця і побачила статую Діви Марії, у мене пробігли мурашки по шкірі, але потім мені стало так спокійно, що я забула про свої проблеми.
У Меджуґор'ї ми зустріли багато чуйних і добрих людей, які нам допомагали, мені було так приємно спілкуватися з ними – зовсім інший світ. Коли ми ходили на гору Кріжевац, це пережили такі емоції, що їх неможливо описати словами. У себе вдома у мене майже не було бажання ходити до церкви, я жила без Господа, а після відвідин такого світлого місця як Меджуґор'є мені захотілося жити з Господом Богом. Я ніколи не вміла молитися серцем, раніше для мене це були порожні слова, ніби не від серця, але після Меджуґор'я я навчилася це робити від усієї душі й хочу далі продовжувати нести маленький вогонь у своєму серці та запалювати вогники інших людей, які загасли, бо перестали вірити у Діву Марію та нашого Господа Ісуса Христа.
Хочу сказати найбільше спасибі тим людям, які нам допомогли відвідати це святе місце.
