У лютому Меджуґор’є зустріло особливу групу українських паломників, а саме тих, хто втратив на війні своїх близьких — синів, чоловіків, татів, братів. Кожного дня Марія як Мама пригортала до Себе зранені серця, які через сльози відпускали біль та наповнювались миром. В одному посланні Богородиця сказала: «Через молитву та віру Бог відповість на кожне ваше "чому?” і кожен ваш біль, темряву – і хрест перемінить на світло». (25.12.2019)
Хочемо поділитися з вами чудами Божої любові в цих людських серцях. Нижче наводимо деякі думки та свідчення цих паломників.
«Тут, у Межуґор’ї, я зрозуміла, що особисто мені потрібно поміняти пріоритети, ми дуже багато робимо не так, як воно має бути, ми це усвідомлюємо, розуміємо, але не втілюємо в життя. Я думаю, це ще один поштовх, щоб змінити свої пріоритети».
«Для мене Меджуґор’є – це Божа благодать, ніде у світі такого не знайдеш. Цієї благодаті неможливо передати словами, її потрібно відчути на собі».
«За останніх два місяці, коли готувалась до поїздки, я всім казала, що хочу відчути себе до й після. Моє життя ніби було поставлено на паузу, а тут я дійсно відчула себе після, і тут собі пообіцяла, що знімаю паузу, умикаю далі життя і буду намагатись далі жити, у пам’ять про свого чоловіка, заради дитини, і ви всі мені в цьому допомогли. Я тут почула слова, які я знала, але хотіла їх від когось почути, і я їх почула, усім дякую».
«Я вперше приїхала в Меджугор’є, відчула любов Богородиці, Ісуса, відчула благодать. Мені важко пережити втрату чоловіка, а тут прийшло полегшення на душі, на серці. Усім хочу подякувати».
«Не час лікує – лікує любов, дякую за любов Бога й кожного з вас».
«Я думала, приїхавши сюди, просто змінимо обстановку, будемо молитись і буде менше сліз. Горе моє не пропало, воно є, але про нього тепер можу говорити без сліз. Мені здається, я буду по-іншому молитись. Я не можу всіх відчуттів передати словами, це просто благодать».
«Дякую Пресвятій Богородиці, що вона мене запросила, за всю благодать, яку я тут отримала. Передати цього словами не можливо, це треба відчути. Колись читала, що Бога треба любити найбільше за всіх, але я цього не розуміла, тепер – розумію».
«Дуже важко пережити втрату чоловіка, але тут я відчула полегшення на душі та серці, любов до Ісуса й Марії, Божу опіку та благословення».
«Сюди я їхала з одною метою: щоб стало легше. Так, дякую, стало трохи легше. Я ніколи не могла подумати, що тут зможу щиро радіти, сміятись, але я тут раділа, забула про всі проблеми, негаразди, дійсно, щиро раділа. Не думала, що на цьому етапі я зможу таке пережити. Дякую».
«Останнім часом я жила від ранку до вечора, цілі вихідні були без радості, боялась жити далі, не знала, що буде і як буде. Але тут мені вже не страшно, я відчуваю, що біля мене є Марія, що Вона буде зі мною. Не знаю як, але знаю, що я зможу. Дякую всім».
«Дякую за присутність на цій благословенній землі, дякую Діві Марії, що Вона відповіла на всі запитання, які мене турбували. Дякую за всіх людей, через яких Марія дала мені відповідь. Діва Марія творить чуда, і вони є. Сьогодні на Подбрдо я сказала Марії, що не прощаюсь, а кажу до побачення».
«Важливо молитися, щоб із вірою пройти ці важкі часи. Увесь час Богородиця закликає, вернутися до Бога, вернутися до молитви. Будьмо сильні у вірі та свідчімо нашими життями. Молімося разом».
