Cлова Ісуса - світло в темряві

«У школі Богородиці» для мене кожен день – урок життя, і хочу поділитися одним із них. Дуже швидко Марія звернула мою увагу на Її слова з Євангелія від Івана: «Що скаже Він вам, то зробіть» (Ів. 2: 5). Я зрозуміла, що жити з Марією – це кожен день слухати, вірити й закохуватися в слова Ісуса, в Боже Слово. Це цінний досвід для мене, за який я дуже вдячна Богородиці. Я навіть уявити собі не могла, наскільки сильно, конкретно й у той же час ніжно, по-батьківськи промовляє Господь через Біблію. Він говорить в тиші серця, надихаючи, зміцнюючи, відповідаючи, допомагаючи мені бачити в Його світлі й правді себе саму, конкретні ситуації в моєму житті. У спільноті «Світло Марії» в Меджуґор'ї я вчуся починати кожен день на колінах, молитвою й читанням Євангелія на конкретний день. Чим більше я практикую це, тим більше розумію апостола Петра, який сказав Ісусові: «Господи! До кого ми підемо? Ти маєш слова життя вічного...» (Ів. 6:68). Мені здається, що в багатьох своїх життєвих ситуаціях я, напевно б, не змогла вистояти й проживати мир і радість у серці, якби не прочитала вранці слів Ісуса. Безцінний урок на все моє життя від Тієї, Яка всі слова Ісуса зберігала у Своєму Серці. Мені дуже допомагають слова, сказані Марією в одному з послань: «Слово Боже – це світло в темряві, яка вас оточує...» Часто, коли я не знаю як маю вчинити, коли важко мені самій або серце болить за тих людей, яких зустрічаю, або після довгого дня й усього пережитого в ньому мені подобається взяти в руки Боже Слово, прийняти душею світло Ісуса і спокійно лягти спати. Пам'ятаю, як сильно це було, коли Діва Марія сказала в посланні Мір’яні:«...улюблені Мої діти, нехай Слова Мого Сина і Його любов стануть першою і останньою думкою вашого дня». Скільки разів у житті я засинала з докорами сумління, з тривогою в душі, з почуттям гіркоти або неприйняття того, як сьогодні прожила день, що зробила або, навпаки, не зробила... Ці слова Мами стали для мене Вифлеємської зіркою, яка нагадує: дитя, не переживай, віддай усе Ісусові, прийми Його світло й живи з миром у серці. У спільноті ми почали практикувати це кожного вечора: разом читали фрагмент із Євангелія дня й потім залишалися якийсь час у тиші, роблячи іспит сумління. Також, згадуючи й дякуючи Ісусові за всі чудові моменти дня, коли в серці перемагала любов і доброта Ісуса, коли Він допомагав бути терпеливим, уважним, розуміти свого ближнього. Але також згадуючи й віддаючи в Його руки також ті моменти, коли я падала, коли не жила словами Ісуса чи не жила любов'ю. І, попросивши за це прощення, йти спати, віддавши своє життя цілковито в руки Божі. Ці маленькі, але конкретні уроки, яких навчає нас Марія через Меджуґор'є, стали для мене чимось дорогоцінним. Я щиро вдячна Богові за цей подарунок, за те, що можу навчатися в цій «школі».

Оксана (Латвія)

Взято з газети Світло Марії