У свято навернення святого апостола Павла в цьому Ювілейному році Богородиця закликає нас до навернення. Це також є підтвердженням того, що Вона як Мати Церкви крокує з нами. У Меджуґор'ї почалося багато навернень. Це головне послання Богородиці, яке приводить нас до миру. «Дорогі діти! Сьогодні закликаю вас до навернення. Це найважливіше послання, яке Я дала тут» (25 лютого 1996 р.). «Моє серце палає любов'ю до вас. Єдине слово, яке Я хочу сказати світові, – навернення, навернення. Передайте це всім Моїм дітям. Я прошу тільки про навернення» (25.04.1983).Найбільші навернення відбуваються в сповідальні. Це перший крок на шляху навернення.
Іноді ми стаємо свідками надзвичайних, чудесних навернень. Але це лише початок. Навернення – це подорож, а не пункт призначення. Це глибокий, внутрішній процес відвернення від гріха й відкриття себе Богові, переміна життя на краще. Ми теж можемо змінитися. Навернення – це послання надії. Можливо, ми надто прагнемо якогось надприродного втручання, як це сталося зі святим Павлом дорогою до Дамаску, в очікуванні радикальних змін. І марно чекаємо, коли це станеться.
Марія вчить нас терпеливості в роботі над собою. У Своєму посланні від 25 квітня 1985 року Вона сказала:
«Сьогодні хочу вам сказати, щоб ви почали працювати над своїми серцями так, як працюєте на полях. Працюйте й перемінюйте свої серця, щоб у ваших серцях замешкав новий дух від Бога».
Візіонер Іван часто ділиться своїм досвідом: «Навіть якщо я бачу Богородицю щодня, це не означає, що я святий. Я не навернувся з вечора на ранок за одну ніч. Я теж повинен приймати рішення навертатися щодня і зростати на цьому шляху».
Це пожиттєва програма. Святі проживали її щодня наново, усвідомлюючи свою слабкість, але також і безмежну Божу благодать. Марія допомагає нам у цій подорожі. Вона закликає нас «поставити Бога в центрі свого життя».
Проаналізуймо сьогодні, що є центром нашого життя. Сьогодні ввечері, роблячи іспит свого сумління, запитаймо себе: чим я був сьогодні найбільше зайнятий, на кому чи на чому я був найбільше зосереджений? Як я проводив свій час? Яка моя мотивація?
Це й буде центром нашого життя. Це може бути робота, обов'язки, сім'я, матеріальні речі, власне его. Кажуть, що те, про що я думаю, є тим, ким я є.
Зосереджуватися на Бозі й не відволікатися – це вправа, це постійна рішучість до навернення, це праця над собою.
Святе Письмо часто говорить про необхідність навернення. Ісус сказав: «Покайтеся і вірте в Євангелію» (Мк. 1:15). Щодня роздумуючи над Євангелієм, ми стаємо радісними.
ККЦ 1435 вчить нас: «Навернення здійснюється в щоденному житті через діла примирення, турботу про вбогих, практикування і захист справедливості і права, через визнання своїх провин перед братами, братнє повчання, перегляд життя, іспит сумління, духовний провід, прийняття терпінь, витривалість під час переслідування за справедливість. Узяти свій хрест і щодня йти вслід за Ісусом – це найпевніша дорога покаяння».
Плід щирого навернення – це любов до Бога й ближнього. Це не просто емоції, а конкретні дії – прощення, терпеливість, уміння слухати. Зростає радість дарування. Щире життя з Богом – це свідчення, яке не є насильницьким, але природний образ Бога в нас, а це і є святість.
Приймімо заклик Церкви, заклик Неба до навернення і використаймо цей Ювілейний рік благодаті для нашого особистого навернення, щоб через наше свідчення навернувся весь світ.
Молитва
Маріє, наша Мати, дякуємо Тобі за слова надії, які завжди підносять наш погляд до вічності. Допоможи нам розпочати шлях навернення з новою рішучістю. Допоможи нам, просимо, побачити, що потрібно залишити позаду, що потрібно видалити з нашого серця, щоб ми могли зосередитися на Бозі. Дивлячись на Твій приклад, ми бачимо конкретну любов, радість, надію, віру. Ми хочемо бути такими, як Ти. Заступайся за нас. Молимося з Тобою за вірність на шляху святості й благодать нашого щирого навернення, і за тих, хто ще далеко від Бога. Амінь.
