У Католицькій Церкві Марія, Мати Ісуса, посідає виняткове місце. Мало того, що побожний народ протягом усіх століть із довірою молився про Її заступництво, але також і в офіційній Літургії Церкви Вона посіла неймовірно високе місце. Церква згадує Марію під час багатьох свят, урочистостей та днів пам’яті.
Від самого початку Церкви й аж до наших днів Вона об’являється й закликає нас бути вірними Ісусові. Ми не тільки вшановуємо Марію, але й кличемо Її на допомогу. Ісус спонукав нас молитися до Марії й упованням на Її любов вірити в Бога. На хресті, звертаючись до Свого учня Йоана, Він об’явив Свою волю: «Ось Матір твоя!» А Матері сказав: «Жінко, ось син твій» (Йо. 19:26).
В утробі Марії із воплоченням Ісуса ми всі стали частиною тіла Ісуса, і тому Ісус узяв усіх нас до Себе. Таким чином, ми також і діти Марії за Духом. Той, хто любить Ісуса, буде любити й Марію. Той, хто звертається до Марії, буде приведений до Ісуса. Марія без Ісуса – звичайна немічна жінка цього світу. У Ньому й через Нього Вона – Цариця світу.
У цьому посланні Богородиця запрошує нас до нового життя, яке Вона носила у Своєму Серці та у Своєму материнському лоні
У цьому посланні Богородиця запрошує нас до нового життя, яке Вона носила у Своїм Серці й у Своїм материнськім лоні. Вона закликає нас до того, щоб у цей дарований нам час – час посту – ми пережили й зазнали переображення серця, незалежно від нашого віку.
Благодатний час посту воістину є полем битви. Під час посту ми покликані ввійти в пустелю так само, як Ісус, Яким керував Дух і Якого спокушав диявол. У пустелі ми не відразу зустрічаємося з Богом, з Божою потіхою, з преображенням, але стикаємося зі спокусами й випробуваннями. Як лукавий спокушає нас? Найбільше він спокушає нас земними благами, а це значить – тілом. Він говорить, що багатство й слава цього світу, тіло й майно дані та належать Йому. Те, від чого ми не можемо відректися, прив’язує нас до лукавого, і тому він має над нами владу. За все, чого за будь-яку ціну бажаєш досягти й чим бажаєш володіти тут, на землі, ти будеш платити лукавому своєю душею. Якщо ти продав свою душу, то під час Великого посту нам надається можливість відкупити її. Відкупляєш же ти себе тим, що будеш готовий відректися від усього, тобто пройти через Великий піст із усвідомленням того, що ти готовий, якщо потрібно, навіть померти, але не здатися. Тільки з такою рішучістю можливо перемогти.
Благодатний час посту воістину є полем битви. Під час посту ми покликані ввійти в пустелю так само, як Ісус
«Ви, як природа, народитеся для нового життя в Божій любові», – каже нам Богоматір. Час Великого посту частково співпадає з початком весни, коли природа пробуджується до нового життя. Великий піст – це пробудження божественного коріння в нас. І як необхідно обрізати рослини, аби вони могли приносити плід, так само необхідно зрізати та очищати й наші серця, щоб вони могли розростатися. Будь-яке обрізання болить, але без цього немає плодів.
Дозвольмо Богородиці повести нас до досвіду свободи й миру, який дарує нам Воскреслий Христос.
Молитва:
Діво Маріє, Ти, Яка жила життям, таким подібним до нашого, навчи нас без страху відкривати своє серце Ісусові, аби ми могли зазнати божественної новизни, яку дає нам тільки Він. Вимоли нам таку свободу й чистоту серця, якою Ти володієш, тому що Ти – ласки повна. Ти – блаженна, оскільки вірила всьому, що сказав Тобі Господь, вимоли нам міцну віру, аби й ми могли день за днем дарувати своє життя Господеві, щоб ми могли жити як улюблені й удячні діти Бога. Амінь.
Взято з газети Світло Марії
