Послання Богородиці – Цариці Миру від 25 листопада 2014 року
Дорогі діти! В особливий спосіб сьогодні закликаю вас до молитви. Моліться, діточки, щоб ви зрозуміли, хто ви, й куди маєте іти. Будьте носіями радісної вістки та людьми надії. Будьте любов’ю для всіх тих, які без любові. Діточки, будете всім і здійсните все, тільки якщо ви молитеся й будете відкриті волі Божій, Богові, який хоче вести вас до вічного життя. Я з вами і заступаюся за вас із дня у день перед Моїм Сином Ісусом. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик.
Нехай і цей приклад із Євангелія, і послання Богородиці спонукають нас до іспиту совісті. Яке місце у твоєму житті займає молитва? Скільки часу ти присвячуєш для молитви? Відповіді на ці запитання вкажуть на те, що для нас є важливіше за Бога.
Зазвичай люди виправдовуються браком часу для молитви, працею, різними активностями, які не дозволяють виділити часу на молитву. Ми знаходимо час на те, що є важливим для нас, на те, без чого, як часто думаємо, не зможемо. Якщо будемо щирими, то визнаємо, що проблема не у нестачі часу. Проблема – у нашому серці. Проблема в цінностях або нецінностях, які ставимо на перше місце у своєму житті. Тому що на те, що любимо, завжди знаходимо час.
Якщо ми є обтяжені обов’язками, працею, то тим більше маємо присвятити свій час для молитви. Інакше спорожніємо. Не зможемо дати того, чого не маємо. Тому ми повинні просити любові і милосердя в Бога, Який є багатий на свої дари. Вчитися молитися потрібно безперестанку. Молитва – це завдання, яке стоїть перед нами. Ми ніколи не можемо бути вповні задоволеними тим станом молитви, що є зараз. Існують різні види молитви. Богородиця не вчить нас методів молитви, вона тільки закликає нас молитися серцем. А це означає молитися в правді, у покорі, в простоті серця перед Богом. Нелегко дійти до правди про нас самих перед Богом. Тому нам потрібно безнастанно йти вперед. Не зупинятися навіть тоді, коли з’явиться сухість у молитві. Не піддаватися спокусі невитривалості, коли подумаємо, що Бог сховався або віддалився від нас. Саме в тих хвилинах «Божого віддалення» наша молитва стає неегоїстичною, очищеною, повернутою тільки до Бога, а не до нас самих.
Необхідними умовами для плідної молитви є ті, яких нас навчає Ісус. Він вимагає від нас навернення серця. Необхідними є примирення з братом своїм перед принесенням дару на вівтар (пор. Mт. 5, 23-24), любов до ворогів і молитва за них, прощення з глибини серця в молитві (Мт. 6, 14-15) і пошук Царства Божого. Шлях навернення серця до Бога, яким провадить нас молитва є вимогливим.
Це є шлях, яким нас водить Богородиця всі ці роки через свої об’явлення в Меджуґор’ї. Дозвольмо їй повести нас, щоб ми могли бути ще ближчими до Бога, до себе, до інших.
Молитва
Пресвята Діво Маріє, ти, що є благословенна через те, що вірила. Залишилася ти, Пресвята Діво Маріє, вірною своєму Сину до кінця свого життя. Ти була і залишилася Матір’ю надії у найважчих хвилинах свого життя. Навчи нас, Мамо надії, молитися. Навчи нас стати і бути носіями Радісної новини та надії для всіх тих, хто у розпачі. Заступайся за нас, Мамо Маріє, щоб ми могли приймати Божу волю і пізнавати її як свою. Пресвята Діво, пробуди всі приспані і закриті серця, щоб вони могли відкритися для твого Сина, в Якому єдиному можемо пізнати таємницю власного життя. Поможи нам жити у світлі відкуплення, у світлі життя, яке не закінчується. Амінь.
