Свв. Олександра, Івана, Павла, патріярхів Царгородських
Апостол
2 Кор. 8, 7-15.
7. Тому ж, що відзначаєтесь у всьому, – у вірі, у слові, у знанні, у всякій пильності й у нашій любові до вас, – треба вам відзначатись і в цій добродійній справі. 8. Я не кажу як наказ, але щоб заради дбайливости інших випробувати щирість вашої любови. 9. Ви ж знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли. 10. Даю в цьому лише раду: Воно бо вам личить, вам, що перші минулого року почали цю збірку, не тільки робити, але й бажати. 11. Тепер же закінчіть її, щоб і так, як гаряче бажали, так і довершили за своєю спроможністю. 12. Бо коли є охота дати, то вона приємна мірою того, хто що має, – не того, чого не має. 13. Тут не йдеться про те, щоб інші були в достатках, а ви у злиднях, але щоб була рівність: 14. щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і таким чином щоб панувала рівність, 15. як написано: «Хто був зібрав багато, не мав над міру, а хто мало, – не мав нестачі.»
Євангеліє
Мр. 3, 6-12.
6. І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити. 7. Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї, 8. з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього. 9. Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його. 10. Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись. 11. І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: "Ти – Син Божий!" 12. Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.