ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Бут 8, 6-13. 20-22
Читання з Книги Буття.
Після завершення сорока днів відчинив Ной вікно, яке він зробив у ковчезі, і випустив крука, і той літав туди й назад, поки не висохли води на землі. Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опали води з поверхні землі. Та голуб не знайшов місця для спочинку своїх ніг, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще всю поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його та й заніс до себе в ковчег. Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега. І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваною оливковою гілкою у дзьобі, тож і довідався Ной, що відплили води з поверхні землі. Тоді почекав він ще сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього. На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі, Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, – аж ось поверхня землі була суха. Тоді Ной спорудив Господу жертовник, узяв з усякого роду чистих тварин і зі всякого роду чистих птахів і приніс всепалення на жертовнику. Господь почув лагідний запах і сказав Господь у своєму серці: «Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму вже більше все живе, як то Я вчинив був. Доки існуватиме земля, – сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не припиняться».
Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 116, 12-13. 14-15. 18-19
Рефрен: Жертву прослави принесу я Богу.
1.Чим я Господу віддячу *
за все добро, яке мені дав Він?
Я підійму чашу спасіння *
і прикличу Ім’я Господнє!
2.Виконаю Господу мої обіти *
перед усім Його народом!
Дорогоцінна в очах Господніх *
смерть Його побожних.
3.О Господи, я Твій слуга, я Твій слуга і син Твоєї слугині. *
Ти розірвав мої кайдани,
Тобі принесу хвали жертву *
і прикличу Ім’я Господнє.
4.Виконаю Господу мої обіти *
перед усім Його народом:
у дворах Господнього дому, *
посеред тебе, Єрусалиме!
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Еф 1, 17-18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Отець Господа нашого Ісуса Христа
нехай просвітить очі нашого серця,
щоб ми знали, якою є надія нашого покликання.
ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 8, 22-26
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус з учнями прийшли до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього. І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: «Щось бачиш?» Підвівши погляд, той каже: «Бачу людей… бачу, ходять, мов дерева». Потім Він знову поклав руки на його очі – і тоді той прозрів, видужав і бачив усе виразно. І Він відіслав його додому, кажучи: «До села не заходь». Слово Господнє.
