Римо-католицький календар
Середа VI звичайного тижня, рік І
Перше читання
Бут 8, 6-13. 20-22
Читання з Книги Буття.
Після завершення сорока днів відчинив Ной вікно, яке він зробив у ковчезі, і випустив крука, і той літав туди й назад, поки не висохли води на землі.
Тоді він випустив голуба, щоб побачити, чи опали води з поверхні землі. Та голуб не знайшов місця для спочинку своїх ніг, і повернувся в ковчег до нього, бо води вкривали ще всю поверхню землі. Ной простягнув руку й узяв його та й заніс до себе в ковчег. Ще сім днів почекав він і знову випустив голуба з ковчега. І повернувся голуб до нього надвечір із свіжозірваною оливковою гілкою у дзьобі, тож і довідався Ной, що відплили води з поверхні землі. Тоді почекав він ще сім днів і випустив голуба, та цей уже не повернувся до нього.
На шістсот першім році свого віку, першого місяця, першого дня цього місяця, коли води висохли на землі,Ной зняв покрівлю з ковчега й глянув, — аж ось поверхня землі була суха. Тоді Ной спорудив Господу жертовник, узяв з усякого роду чистих тварин і зі всякого роду чистих птахів і приніс всепалення на жертовнику.
Господь почув лагідний запах і сказав Господь у своєму серці: «Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму вже більше все живе, як то Я вчинив був. Доки існуватиме земля, — сівба й жнива, холод і спека,літо й зима, день і ніч не припиняться».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 116Б (115), 12-13. 14-15. 18-19 (П.: пор. 17а)
Жертву прослави принесу я Богу
або: Принеси Богу жертву слави
або: Алілуя.
Чим я Господу віддячу *
за все добро, яке мені дав Він?
Я підійму чашу спасіння *
і прикличу Ім’я Господнє!
Виконаю Господу мої обіти *
перед усім Його народом!
Дорогоцінна в очах Господніх *
смерть Його побожних.
О Господи, я Твій слуга, я Твій слуга і син Твоєї слугині. *
Ти розірвав мої кайдани,
Тобі принесу хвали жертву *
і прикличу Ім’я Господнє.
Виконаю Господу мої обіти *
перед усім Його народом:
у дворах Господнього дому, *
посеред тебе, Єрусалиме!
Спів перед Євангелієм
Пор. Еф 1, 17-18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Отець Господа нашого Ісуса Христа нехай просвітить очі нашого серця,
щоб ми знали, якою є надія нашого покликання.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 8, 22-26
† Слова Євангелія від святого Марка.
Того часу Ісус з учнями прийшли до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього. І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: «Щось бачиш?» Підвівши погляд, той каже: «Бачу людей… бачу, ходять, мов дерева».
Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, видужав і бачив усе виразно.
І Він відіслав його додому, кажучи: «До села не заходь».
Слово Господнє.
