Римо-католицький календар
ХХIV Звичайна неділя, рік Б
Перше читання
Іс 50, 5-9а
Читання з Книги пророка Ісаї.
Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся. Спину мою віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які бороду в мене рвали; обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування. Та Господь Бог мені допомагає, тому я не осоромлюся. Тому й тримаю моє обличчя, мов кремінь: я знаю, що не застидаюся. Близько Той, хто мене виправдовує. Хто посміє сперечатися зі мною? Станьмо разом! Хто мій супротивник? Нехай наблизиться до мене! Ось Господь Бог мені допомагає; хто мене осудить?
Слово Боже.
Респонсорійний псалом
Пс 116 (115), 1-2. 3-4. 5-6. 8-9 (П.: пор. 9)
В живих країні йтиму перед Богом.
Або: Алілуя.
Люблю Господа, бот Він чує *
голос мого благання.
Він прихилив до мене своє вухо, *
в дні, коли Його я кликав.
Охопили мене смертельні болі, *
муки шеолу мене спіткали.
Утиск і страждання я відчув †
І прикликав Ім’я Господнє: *
«О Господи! Визволи мою душу!»
Милосердний Господь і справедливий: *
наш Бог виявляє милосердя.
Господь охороняє невинних: *
я був принижений, а Він мені дав рятунок.
Ти визволив мою душу від смерті, †
від сліз — мої очі, *
а ноги мої — від падіння.
Буду перед Господом ходити *
у живих країні.
Друге читання
Як 2, 14-18
Читання з Послання святого апостола Якова.
Яка користь, брати мої, коли хтось каже, що віру має, а діл не має? Чи віра може його спасти? Коли брат або сестра будуть голі й позбавлені щоденної їжі, а хтось із вас їм скаже: «Ідіть з миром, грійтеся та їжте», але не дасть їм потрібного для тіла, яка з цього користь? Так і віра, коли не має діл, сама по собі є мертвою.
Але хтось скаже: «Ти маєш віру, а я маю діла»; покажи мені свою віру без діл, а я покажу тобі віру зі своїх діл.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Гал 6, 14
Алілуя, алілуя, алілуя
Я не став би хвалитися нічим іншим,
як тільки хрестом Господа,
яким для мене розп’ятий світ, а я — для світу.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 8, 27-35
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував своїх учнів, говорячи їм: «За кого Мене люди вважають?»
А вони у відповідь сказали, що одні — за Йоана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків.
І ще запитав їх: «А ви ж за кого Мене вважаєте?» Обізвався Петро та й каже Йому: «Ти – Христос». Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього.
І Він почав їх навчати, що Синові Людському необхідно буде багато постраждати, і буде відкинений старшими, первосвященниками та книжниками, і буде вбитий, але через три дні Він воскресне. І слово говорив Він відверто.
А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому. А Він, обернувшись і поглянувши на учнів своїх, докірливо сказав Петрові: «Відійди позад Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!»
І, покликавши людей та своїх учнів, сказав їм: «Якщо хтось хоче йти за Мною, то нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною. Адже коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелія, той спасе її».
Слово Господнє.
