Римо-католицький календар
П’ятниця ХІ звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
2 Цар 11, 1-4. 9-18. 20
Читання з Другої книги Царів.
Тими днями довідалась Аталія, мати Ахазії, що її син умер, устала вона й вигубила всю царську родину. Але Єгошева, дочка царя Йорама, а сестра Ахазії, взяла Йоаса, сина Ахазії, і потай вивела його з-поміж царських синів, що мали бути вбиті; вивела його разом з його годувальницею у спальню та й сховала від Аталії, і так його не вбито. Так він пробув при ній, схований у Господньому храмі, шість років, тим часом, як Аталія царювала над краєм.
У сьомому році послав Єгояда за сотниками каріїв і за вартовими й провів їх до себе в Господній храм. Він уклав з ними змову, заприсяг їх у Господньому храмі й показав їм царського сина.
Зробили сотники точно так, як їм наказав священник Єгояда. Кожен узяв своїх людей — тих, хто приходив в суботу, й тих, хто відходив в суботу, — і прийшли вони до священника Єгояди. Священник роздав сотникам списи й щити царя Давида, що були в Господньому храмі. І поставали вартові, кожен із зброєю в руках, від правого до лівого боку храму, лицем до жертовника і до храму, навкруги царя.
Тоді Єгояда вивів царського сина, поклав на нього корону і царські ознаки, проголосив його царем і помазав його. Ті ж плескали в долоні й гукали: «Нехай живе цар!»
Почувши гуки людей, Аталія пішла до народу в Господній храм, і бачить — стоїть цар на підвищенні, за звичаєм, а князі й сурмачі при царі і весь простий люд веселиться й сурмить у сурми. І роздерла Аталія одежу на собі й скрикнула: «Змова! Змова!»
Та священник Єгояда повелів сотникам, тим, які були над військом, і сказав їм: «Виведіть її з двору святині, а хто за нею піде, того убийте мечем!» — бо сказав був священник: «Не треба вбивати її в Господньому храмі».
Ті наклали на неї руки, і як вона ввійшла через Кінський вхід у царський палац, там її й убито. Єгояда уклав умову між Господом, царем і народом, щоб цей був народом Господнім; також і між царем та народом. Увесь народ краю пішов до храму Ваала й зруйнував його; він розбив на друзки жертовники його та ідолів, а Маттана, жерця Ваалового, вбив перед жертовником. Священник Єгояда приставив сторожу до Господнього храму.
Увесь народ краю був веселий, і місто заспокоїлось. Аталію ж убито мечем у царському палаці.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 132 (131), 11. 12. 13-14. 17-18 (П.: пор. 13)
Сіон Бог вибрав собі за оселю.
Господь правдою Давидові поклявся — *
і не відвернеться від неї:
«З нащадків твого лона *
поставлю на твоєму престолі.
Якщо твої сини Мій завіт зберігати будуть *
та Мої свідчення, яких Я їх навчаю,
то їхні сини довіку *
сидітимуть на твоєму престолі!»
Адже Господь Сіон вибрав, *
обрав його собі за оселю:
«Це Мій спочинок навіки; *
тут поселюся, бо Я його запрагнув.
Там Я виплекаю силу Давида, — *
Я приготовив світильник помазанцю Моєму.
Його ворогів Я вкрию ганьбою, *
а на ньому виблискуватиме його корона».
Спів перед Євангелієм
Мт 5, 3
Алілуя, алілуя, алілуя.
Блаженні убогі духом,
бо їхнє Царство Небесне.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 6, 19-23
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть, а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть. Адже де твій скарб, там буде і твоє серце.
Світильником для тіла є око. Тому, якщо твоє око буде чистим, все твоє тіло буде світлим, а коли твоє око буде лукавим, то й усе твоє тіло буде темним. Отже, коли світло, яке в тобі, є темрявою, то яка ж велика тоді темрява!»
Слово Господнє.
