Перше читання
Тов 2, 9-14
Читання з Книги Товита
У ніч П’ятдесятниці, поховавши померлого, я, Товит, увійшов на своє подвір’я й ліг коло надвірного муру, обличчя ж моє було відкрите з-за спеки.
Не знав я, що зверху наді мною були горобці на мурі, – і їхнє лайно, ще тепле, впало мені на очі й навело більма. Ходив я до лікарів, щоб вилікуватись, та що більш вони намащували мені очі маззю, то більше мої очі сліпли на ті більма, аж поки зовсім не осліпли. Отак нездужав я на очі чотири роки. Усі мої брати побивались навколо мене, а Ахіяхар утримував мене два роки, поки він не пішов до Елімаїди.
Того часу моя жінка Анна робила всілякі жіночі роботи й посилала їх працедавцям, що їй за те платню давали. Сьомого дня місяця Дістра вона відтяла скінчену тканину й відіслала панам, які виплатили їй усю платню та ще й додали поверх неї козенятко.
І от коли прийшла додому, почало те козенятко блеяти. Покликав я її й спитав: «Звідкіля те козенятко? Чи воно, бува, не крадене? Віддай його назад працедавцям, бо ми не маємо права їсти крадене».
А вона до мене: «Та ж мені його дали поверх платні!»
Але я не йняв їй віри й наказав віддати його працедавцям. Мені соромно було за неї. Тоді вона мені сказала:«І де вони оті твої милостині? Де вчинки твоєї праведності? Ось усе стало зрозумілим про тебе».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 112(111), 1-2. 7бв-8. 9 (П.: пор. 7в)
Праведне серце стійке у надії
або: Стійке праведного серце, бо поклалось на Господа
або: Алілуя.
Блаженна людина, яка Господа боїться, *
і заповіді Його будуть їй вельми до вподоби.
Сильне буде на землі її потомство, – *
рід праведних буде благословенний.
Стійке праведного серце, – *
воно покладається на Господа Бога.
Непохитне його серце, воно не убоїться, *
хоч і ворогів своїх побачить.
Він розсіяв, *
роздав бідним.
Його правда перебуває навіки, *
його сила підіймається в славі.
Спів перед Євангелієм
Пор. Еф. 1, 17-18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Отець Господа нашого Ісуса Христа
нехай просвітить очі нашого серця,
щоб ми знали, якою є надія нашого покликання
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 12, 13-17
+ Слова Євангелія від святого Марка
Того часу послали до Ісуса деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті зловили Його на слові.
Ті підійшли та й кажуть Йому: «Вчителю, знаємо, що Ти є правдомовний, ні на кого не зважаєш, адже на людське обличчя не дивишся, а по правді навчаєш Божої дороги. Чи належить давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?»
Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: «Чому ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я його побачив». І вони принесли.
А Він каже їм: «Чий це образ і напис?»
І вони відповіли Йому: «Кесаря».
Тоді Ісус сказав їм: «Кесареве віддайте кесареві, а Боже – Богові!»
І вони дивувалися Ним.
Слово Господнє
