Середа ХVI звичайного тижня, рік І
Перше читання
Вих 16, 1-5. 9-15
Читання з Книги Вихід
Сини Ізраїля рушили з Еліму і прийшли у Сін-пустиню, що між Елімом та Синаєм, у п’ятнадцятий день другого місяця після їхнього виходу з Єгипетської землі.
І нарікала вся громада синів Ізраїля на Мойсея та Арона в пустині. Говорили до них сини Ізраїля: «О, коли б ми були повмирали від руки Господньої в Єгипетській землі, сидівши, було, круг казанів з м’ясом та ївши хліба досхочу! А то вивели ви нас у цю пустиню, щоб голодом поморити всю громаду».
І сказав Господь Мойсеєві: «Ось Я дощем посиплю вам хліб із неба, і виходитимуть люди, і збиратимуть щодня денну пайку, щоб випробувати їх, чи ходитимуть за моїм законом, чи ні. Шостого ж дня нехай зготують, що принесли, і нехай буде вдвоє більше того, що збирають щодня.
Мойсей сказав Аронові: «Промов до всієї громади синів Ізраїля: „Виступіть перед Господом, бо Він почув ваші нарікання”». І сталось, як промовляв Арон до всієї громади синів Ізраїля, поглянули вони на пустиню і побачили славу Господню, що явилась у хмарі.
Тоді Господь заговорив до Мойсея: «Чув Я нарікання синів Ізраїля. Скажи їм таке: „Ввечері їстимете м’ясо, а вранці насититеся досхочу хлібом, і зрозумієте, що Я – Господь, Бог ваш”».
І справді ввечері сталось так, що налетіли перепелиці і вкрили табір, а вранці впала роса довокла табору. Коли ж роса зникла – ось на пустині зверху щось дрібненьке, крупчасте й тоненьке, мов іней по землі. Побачили це сини Ізраїля та питають один одного: Що це таке?» Не знали-бо, що воно таке.
А Мойсей сказав їм: «Це хліб, що дав Господь вам на поживу».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 78(77), 18-19. 23-24. 25-26. 27-28 (П.: пор. 24б)
Їжу небесну Бог дав своєму люду
І спокушали Бога в своїм серці, *
просивши собі до смаку їжі.
І проти Бога говорили й промовляли: *
«Чи може приготувати Бог стіл у пустині?»
І Він велів угорі хмарам *
і відчинив небесні двері,
і зіслав, мов дощ, манну їм на поживу, *
і хліба подав їм з неба.
Хлібом могутніх чоловік живився, *
харчів послав їм до наситу.
І підняв східний вітер у небі, *
і силою своєю прогнав вітер з півдня.
Пустив на них дощем, як порох, м’яса, *
і мов пісок морський, птаство пернате.
І падало воно посеред їхнього табору, *
навколо їхніх наметів.
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя
Зерном є Боже Слово, а сіячем – Христос,
кожний, хто Його знайде, буде жити вічно.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мт 13, 1-9
+ Слова Євангелія від святого Матея
Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. І зібралася коло Нього така сила народу, що Він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі. Він говорив до них численними притчами, кажучи:
«От вийшов сіяч сіяти. І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. Інше впало на ґрунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його. Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.
Хто має вуха, нехай слухає».
Cлово Господнє
