Перше Читання
Бут 15, 5-12. 17-18
Бог установлює союз із Авраамом
Читання з Книги Буття
Бог вивів Аврама надвір і мовив: «Глянь же на небо і злічи зорі, коли можеш їх злічити!» І сказав до нього: «Таке буде твоє потомство». І повірив Аврам Господеві, й Він зарахував йому те за праведність.
Потім сказав Господь до нього: «Я – Господь, що вивів тебе з Уру Халдейського, щоб дати тобі оцю землю в посідання».
Він же відповів: «Владико Господи, по чому я знатиму, що я її посяду?» Тоді сказав Господь до нього: «Візьми Мені трилітню ялівку і трилітню козу і трилітнього козла і горлицю та голубеня».
Появив він Йому все те, порозтинав надвоє і поклав кожну половину напроти другої, а птиць не розтяв. Злетілись хижі птахи на ті трупи, але Аврам прогнав їх.
Коли ж заходило вже сонце, глибокий сон опав на Аврама, жах і велика темрява налягли на нього. Тим часом зайшло сонце і стало дуже темно; аж ось димуюче вогнище і світич полум’яний пройшли між розтятими частинами. Того дня зробив Господь союз з Аврамом, кажучи: «Твоєму потомству Я даю цю землю від ріки Єгипетської до Великої ріки, ріки Єфрату».
Слово Боже
Респонсорійний Псалом
Пс 27(26), 1. 7-8а. 8б-9абв. 13-14 (П.: 1а)
Приспів: Господь є світлом і спасінням моїм.
1. Господь – моє світло й моє спасіння: *
кого маю боятись?
Господь – мого життя твердиня: *
кого маю страхатись?
Приспів.
7. Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, *
змилуйся надо мною й обізвись до мене.
8. В Твоєму імені серце моє каже: *
«Обличчя моє шукайте!»
Приспів.
Твоє обличчя, Господи, я шукаю. *
9. Не ховай обличчя Твого від мене,
не відпихай слуги Твого в гніві. *
Ти моя поміч, не відкидай мене.
Приспів.
13. Леле, якби я не вірив, що побачу доброту Господню *
на землі живучих!
14. Надійсь на Господа, будь мужній; *
нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа!
Приспів.
Друге Читання
Довше
Флп 3, 17 — 4, 1
Христос перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до Його прославленого тіла
Читання з Послання святого Павла Апостола до филип’ян
Брати, наслідуйте мене і вважайте на тих, що поводяться так, згідно із зразком, який ви маєте в нас. Багато ж є тих, що про них я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги Христового хреста. Їхній кінець – погибель, їхній бог – черево, їхня слава – у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі.
Бо наше громадянство в небі, звідки і Спасителя очікуємо, Господа Ісуса Христа, який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до Його прославленого тіла, силою, якою Він спроможен усе собі підкорити.
Тож, брати мої любі та побажані, моя радосте і вінче мій! Стійте так у Господі, любі мої!
Слово Боже
Друге Читання
Коротше
Флп 3, 20 — 4, 1
Читання з Послання святого Павла Апостола до филип’ян
Брати:
Наше громадянство в небі, звідки і Спасителя очікуємо, Господа Ісуса Христа, який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до Його прославленого тіла, силою, якою Він спроможен усе собі підкорити.
Тож, брати мої любі та побажані, моя радосте і вінче мій! Стійте так у Господі, любі мої!
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Пор. Мт 17, 5
Слава Тобі, Царю віків.
З хмари стало чути Отця голос:
«Це мій улюблений Син, Його слухайте».
Слава Тобі, Царю віків.
Євангеліє
Лк 9, 28б-36
Преображення Господнє
+ Слова Євангелія від святого Луки
Ісус узяв з собою Петра, Йоана та Якова й пішов аж на гору помолитись. І коли Він молився, вигляд Його обличчя став інший, а одежа – біла та блискуча. І ось два мужі з Ним розмовляли: були то Мойсей та Ілля, що, з’явившись у славі, говорили про Його смерть, якої Він мав зазнати в Єрусалимі. Петро й його товариші були зморені сном. Та як пробудилися, побачили Його славу і двох мужів, що з Ним стояли.
А коли ці відходили від Нього, Петро промовив до Ісуса: «Наставниче, добре нам тут бути! Зробимо три намети: один Тобі, один Мойсеєві й один Іллі». Він не знав, що говорить. Коли він говорив це, насунулася хмара й огорнула їх, а учні налякались, як ті увійшли в хмару.
І залунав голос з хмари: «Це Син мій, Вибранець, слухайте Його!» І коли пролунав цей голос, Ісус один зостався.
Учні мовчали, і нічого з того, що бачили, нікому тоді не оповідали.
Слово Господнє
