Розарій навколо Кремля

  • 09 жовтня 2017, 17:49

Розарій навколо КремляВіддавна в Москві деякі католики (а також православні) обходять Кремль, молячись Розарій за навернення Росії й тріумф Непорочного Серця Діви Марії. Ця молитва була натхнена фатімським посланням. Найвідомішим зачинателем цієї молитви був о. Едмунд Боневич (1919-2006), паллотинець із Ченстохови, близький друг Св. Отця Івана-Павла ІІ. Він отримав благословення на цю молитву в кардинала Вишинського, у якого був сповідником. Незалежно від о. Боневича таку ж молитву здійснювали й інші католики. Ідея її, ймовірно, виникла з біблійної розповіді про взяття Єрихона.

О. Боневич їздив на місії країнами СРСР, у тому числі й територією Росії, викладав католикам Таїнства, розповсюджував Фатімське послання й послання про Боже милосердя, дане св. Фаустині Ковальській. Св. Отець Іван-Павло ІІ благословив його євангелізаційні місії, особливо по Росії. А кардинал Вишинський також допомагав цим місіям матеріально.

Із 1975 р. о. Боневич, перебуваючи в Москві приблизно двічі на рік, почав ходити на Красну площу з групою московських католиків молитися Розарій і коронку Божому милосердю. Він старався приїжджати так, щоб молитовна акція на Красній площі могла відбутися 13 числа. О 8.00 була Меса у храмі Св. Людовіка, після цього парафіяни, які там були і охочі молитися за Росію, прямували до Кремля молитися Розарій. Коли о. Едмунда не було, вони по 13-х числах ішли самі, молячись Розарій у наміренні, аби Божа Мати повернулася в Росію.

Ось як про це пише сам о. Боневич у своїй книзі «Фатімська Богродиця на Сході. Спогади священника». (Ks. Edmund Boniewicz SAC "Pani Fatimska na Wschodzie. Wspomnienia kaplana”. Czenstochowa, 1999):

«Починали ми непомітно, без зайвої демонстративності, у групі з декількох людей, яка постійно збільшувалася й зріла духовно.

На початку 1980 року внаслідок змін у Росії як паломники ми вже могли в центрі Москви вільно молитися й співати, виказуючи свої релігійні почуття, без доган із боку міліції або таємних спецслужб.

Це паломництво московськими вулицями з Розарієм та хрестом – задля вшанування Фатімської Божої Матері й прослави Божого милосердя – здійснювалося щоразу, коли я туди приїжджав. Я намагався організувати його 12 або 13 числа даного місяця, щоб підкреслити наш зв’язок із 13-м числом, датою шести об’явлень у 1917 р., вибраною Божою Матір’ю у Фатімі.

Ми завжди здійснювали акт посвяти Непорочному Серцю Красної площі, просячи Матір Христову, аби стала вона білою площею – площею згоди, любові й миру. Ми віддавали це місце, Москву й усю Росію Матері Божій, Матері Церкви. Її турботі й материнській любові ввіряли ми своє життя, життя наших сімей, друзів і ворогів; людей, які правили СССР і кожною країною у світі. Голосно молячись Розарій, ми обходили Кремль, а роздуми над таємницями з великою набожністю провадили члени місцевих молитовних спільнот.

Ревність моїх російських співбратів завжди мене надихала».

Розарій навколо КремляРозарій навколо Кремля продовжується й дотепер. Декілька років назад ми стали ходити із невеликою фігуркою Фатімської Божої Матері.

Одного разу стався цікавий випадок із цією фігуркою. На Красній площі буває багато іноземних туристів. Того дня, як звичайно, ми обходили Кремль й зупинилися, аби прочитати роздуми на четверту Скорботну таємницю «Хресна дорога Ісуса Христа». Повз нас проходили три туристи, на вигляд корейці: двоє чоловіків і жінка. Побачивши в мене в руках фігурку Божої Матері, жінка скрикнула:

– Maмa! – і, вказуючи на фігурку, почала щось говорити чоловікам своєю мовою, повторюючи слово «мама».

Здається, це слово інтернаціональне… далі вона зробила те, на що ніхто ще не зважувався, навіть громадяни католицьких країн. Вона не посоромилась – підійшла до нас, стала навшпиньки, аби дістати до чола Божої Матері, й поцілувала Її.

Ми стояли, не маючи сили вимовити ані слова.

Це була четверта Скорбна таємниця. Хресна дорога Ісуса Христа. Поцілунок цієї жінки залишився назавжди на фігурці Богородиці й у наших серцях, подібно до того, як Лик Христа відбився на хустині Вероніки, що нею вона обтерла Його.

2015 р. виявилося нове починання – Розарій за Росію по скайпу, ініціатором його була Наталія Кандудіна.

І зараз ми зустрічаємося по скайпу кожного дня вранці, в обід і ввечері (хто коли може) й молимося Розарій. З нами моляться й православні, і католики з інших країн (Польща, Білорусь).

Також двічі на рік у нас є можливість безкоштовно потрапити на територію Кремля, це буває в дні музеїв. Тоді ми молимося в Кремлі повний Розарій і посвячуємо Росію Непорочному Серцю Марії перед вівтарем древнього Успенського собору, першого катедрального собору Москви.

Для цього посвячення ми беремо уривки із посвячення Івана-Павла ІІ, яким він посвятив Непорочному Серцю Богородиці світ і Росію 25 березня 1984 р. і яке одночасно з Папою тоді таємно прочитав єпископ Хніліца в цьому ж самому Успенському соборі (про це в них була попередня домовленість). Владика Хніліца навіть зумів тоді ж відслужити Св. Месу, і все це він зробив, прикриваючись газетою «Правда»! Зараз завдяки зусиллям цих людей нам уже не потрібно прикриватися газетою «Правда», молячись в Успенському соборі та й у будь-якому іншому місці Росії. Але є ще дуже й дуже багато того, що потребує Божого виправлення. Так, із самого серця Росії ми звертаємося до Непорочного Серця Богородиці з проханням, аби Її фатімське пророцтво сповнилося й Серце Її затріумфувало в нашій країні.

Взято з газети Світло Марії

Переглядів 810
Додати коментар

Послання Богородиці з Меджугор'я, 25 липня 2004
Дорогі діти! Я звертаюся до вас знову: будьте відкриті для Моїх послань. Дітоньки, Я прагну вас всіх наблизити до Мого Сина Ісуса, тому моліться і постіть. Особливо Я закликаю вас, щоб ви молилися в Моїх намірах так, щоб Я могла вас жертвувати Моєму Синові Ісусові, а Він змінить і відкриє ваші серця для любові. Якщо у вашому серці буде любов, то і мир буде там. Дякую, що відповіли на Мій заклик.

Спецтема

Онлайн трансляція...

Переглядів 106374
11:25, 14-07-2014

Фоторепортаж

«    Жовтень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати