З любов’ю (Тереза Ґажійова)

  • 06 вересня 2019, 14:49

 

З любов’ю (Тереза Ґажійова)Марія знову нас закликає до найважливішого — до любові. Ми покликані молитися, працювати та свідчити з любов’ю для Царства Небесного.

Без любові наші старання й жертви не мали б вічної цінності. Апостол Павло в Посланні до Корінтян ясно говорить: «Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!» (І Кор. 13: 1-3).

Щоб мати любов, ми повинні її спочатку прийняти. У Меджугор’є приїжджають тисячі людей, і багато хто говорить, що саме тут пережили справжню любов, а потім вирішили любити Бога та ближніх. Завдяки люблячій присутності Богородиці тут народжуються апостоли любові. 

Марія сказала нам: «Я — дар для вас, тому що день у день Бог дозволяє Мені бути з вами й любити кожного з вас безмірною любов’ю... Моє ім’я — любов. Це причина, через яку я з вами так багато часу, тому що мене до вас посилає велика любов. Я чекаю від вас того ж. Особливо, дорогі діти, дійте з любов’ю в місці, де ви живете. Нехай вашим єдиним засобом завжди буде любов. Любов’ю обернете на добро все, що сатана хоче знищити й привласнити. Лише так ви будете цілковито Моїми, а Я зможу вам допомогти».

Коли ми досвідчимо, що Бог нас любить, наше життя змінюється. Ми хочемо на Його любов відповідати любов’ю. Коли ми когось любимо, нам легко принести й найважчу жертву. Ісус сказав: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15: 13).

У школі Богородиці ми вчимося любити Її у свій спосіб — без зайвого шуму, тихо, непомітно, смиренно, і любити завжди, за будь-яких обставин. Належати Марії цілком — це заклик любити постійно більше.

Життя святих переконує нас, що любов є силою, яка змінює світ, і тому на Небі велика радість через кожну врятовану душу. Любов — це найнеобхідніша річ у світі. Любов — це дарування. Тільки любов відкриває двері раю. Любов долає всі труднощі.

Трапляється, що любов пропадає, остигає, а іноді потрібно за неї активно боротися. Марія дає нам засіб, як знову її в собі пробудити — у молитві. Просити про дар Божої любові. Молитися Розарій за дар любові. З Розарієм ми вирушаємо разом із Марією дорогою Ісусового життя. Згадаймо, як Марія підбадьорює нас не входити в глибину проблем, але все віддати Їй. «Кожен день моліться Вервицю, той вінець квітів, який Мене як Матір напряму пов’язує  з вашими болями, стражданнями, бажаннями та надіями». Вона сказала нам це 2 вересня 2019 року, кілька днів тому у Своєму посланні. Розарій відкриває всі двері, тому що перед нами йде Мама і Цариця Неба. Бути Маріїним із Розарієм у руці — значить перемагати любов’ю.

Читанням Святого Письма ми дізнаємося, як любити, надихаємось для любові.

Кажуть: «Із ким поведешся, від того й наберешся». Читанням Євангелія ми кожен день перебуваємо з Ісусом, заслухані в Його слова, а це є любов’ю, тим, чому вчить нас Богородиця. Жити Євангелієм — це любити.

Піст, зречення, відкривають серце для любові, зміцнюють нас в істинній любові, яка нам чогось коштує. «Прощення — це піднесена форма любові. Прощенням ви показуєте, що вмієте любити. Тільки любов учинить так, що зрозумієте, що вона є сильнішою від смерті, бо правдива любов перемогла смерть й учинила так, що смерть не існує». Богородиця підбадьорює нас.

Найчастіше причиною наших падінь є брак любові. Коли ми падаємо, то покликані швидко встати. Часта свята сповідь очищає наше серце від нелюбові.

Ніхто не може дати нам того, що ми приймаємо в той момент, коли Ісус в особі священика вимовляє слова: «І я розгрішаю тебе від усіх гріхів твоїх».

Марія закликає нас закохатися в Ісуса в Євхаристії. Щоб ми частіше Його приймали, бо Він із нами в живій Євхаристії. Євхаристія є Його серцем.

Ми покликані любити й тоді, коли в нас щось болить. Учитель запитує дітей: «Якщо сильно стиснути апельсин, що з нього витече?» Учень відповідає: «Ясно, що витече — апельсиновий сік». Учитель каже: «Правильно, апельсиновий сік. З апельсина ніколи не буде витікати ні яблучний, ні ананасовий сік». Так і з людським серцем: із нього завжди буде виходити тільки те, що в ньому є. Коли нас «притисне» страждання, із нашого серця виходитиме те, що в ньому є.

Марія є нашим прикладом. І в найважчих випробуваннях земного життя Вона була сповнена любові. Хто нас цього може навчити краще, аніж Матір, Учитель любові? Богородиця говорить нам: «Дорогі діти, Я прикривала свій біль любов’ю. На землі нам може бути добре тільки тоді, коли ми любимо». Не забудемо про Її обіцянку: «Молитвою і любов’ю досягнемо й того, що нам по-людськи здається неможливим».

МОЛИТВА:  "Маріє, Тобі присвячуємо себе й ховаємося у Твоєму Непорочному Серці, повному любові. Обдаруй нас Своїми чеснотами: смиренням, тихістю, бажанням бути маленьким, щоб ми були повністю Твоїми. Допомагай нам молитися, працювати, свідчити з любов’ю, як це робила Ти. З Тобою ми хочемо намагатися жертвувати, щоб душі невіруючих відчули благодать навернення. З Тобою ми наважуємося на святість. Амінь".

Переглядів 319
  • 06 вересня 2019, 14:49
  • Друк
Додати коментар

Послання Богородиці, 27 лютого 1986р., Меджуґор'є.
“Дорогі діти! У покорі проживайте послання, які вам даю. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Всі статті

Фоторепортаж

«    Вересень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30 

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати

Вересень 2019 (27)
Серпень 2019 (91)
Липень 2019 (42)
Червень 2019 (42)
Травень 2019 (48)
Квітень 2019 (43)