Послання Діви Марії на 37-у річницю Її явлінь у
Меджуґор’ї – це вияв Її величезної радості, удячності й любові. У Маріїній радості – і
наша радість та вдячність Богові за багато ласк, свідками яких ми є.
Коли візіонери діляться з нами досвідом явлінь Богородиці, вони кажуть, що їм тяжко описати Небесний досвід: «Ми бачимо Богородицю, відкриті Небеса й душі, які вже з Нею у вічності. У цей момент у нас є лише одне бажання – залишитися з Нею назавжди».
Одного разу їх запитали: «Що роблять на Небесах?» Крім звичайних відповідей, що там співають та радіють, вони відповіли, що на Небі неустанно дякують за прийняті милості й дари.
І ми можемо бути причиною радості та вдячності Неба. Тоді, коли заново зважимося жити старанніше за посланнями Марії. Небо створене для нас. Марія приходить для того, аби вести нас шляхом святості Своїми посланнями.
Одним із перших закликів, які прозвучали в Меджуґор’ї, був такий: «Бог існує!» Відтоді мільйони паломників переживають досвід Божої любові. Для них починається нове життя.
Марія – наш приклад у любові,
послуху, радісному служінні, вірі. Вона ділиться з нами: «Моє земне життя було
простим. Я любила малі речі та тішилася з них. Я любила життя, дар від Бога,
навіть якщо болі й страждання пробивали Моє серце. Діти Мої, Я мала силу віри
та безмежну довіру в Божу любов» (18.03.2018).
Смиренна Раба Господня приходить, щоб надихнути нас для Божої любові. Багато, як і Вона, повторює: «Я тут, нехай буде Мені за словом Твоїм».
«Заклик до навернення – це найважливіше послання, яке Я вам дала», – сказала Вона 25 лютого 1996 р. Школа Марії така проста і ясна. Працювати над своїм наверненням разом із Нею означає перестати робити зло й почати чинити добро. Навернення означає приносити плоди, прагнути любові. Через головні послання: молитву, читання Святого Письма, піст, Сповідь, св. Месу – ми зростаємо й стаємо кращими.
Будучи свобідними, ми вирішуємо, як хочемо прожити наш звичайний день. Наповнити його добрими справами, із серцем, що бажає творити добро, – це шлях до Неба.
І напередодні річниці об’явлення, під час явління візіонерові Івану на горі Подбрдо, Вона дякує нам: «Дякую вам, дорогі діти, за витривалість; за те, що ви творите добро й за те, що разом із вами Я здійснюю Свої плани Своїм приходом сюди».
Любов доводиться любов’ю. Вона виявляє винахідливість у тому, як обдарувати любленого й зробити його щасливим. Мама віддасть дитині й останній кусень, навіть сама помираючи від голоду. Той, хто любить Діву Марію, буде великодушно приносити маленькі й великі жертви з любов’ю за здійснення Її планів миру.
Молимося:
Маріє, ми радіємо й дякуємо Богові разом із Тобою за те велике, що Він здійснює через Тебе. І сьогодні ми вирішуємо співпрацювати з Тобою. Дякуємо Тобі за те, що Ти вибрала нас і говориш нам, що кожен із нас важливий у плані спасіння людства. Допоможи нам вистояти в добрі й завжди знову зважуватися на любов. Амінь.
Взято з газети Світло Марії
