» » «Що нам робити, щоб творити діла Божі?»

«Що нам робити, щоб творити діла Божі?»

  • 12 серпня 2018, 10:57

«Що нам робити, щоб творити діла Божі?»Проповідь монс. Хенріка Хосера, SAC, на св. Месі під час 29-го Молитовного фестивалю молоді в Меджуґор’ї, 5 серпня 2018 року:

«Дорогі юні друзі!

Ось питання, яке ми ставимо собі наприкінці нашого фестивалю, сповненого переживань, емоційних  моментів, які ви пережили в цих зустрічах, які у вас були, у дружніх стосунках, які у вас зав’язались, і ми запитуємо на майбутнє: «Що нам робити, щоб творити діла Божі?»

Сьогодні, як і на кожній Месі, Господь закликає нас прийняти Його дари, покладені на двох столах: на столі Його Слова та Його Євхаристії. Й обидва ці столи цілковито необхідні, щоб продовжувати свій шлях у житті, шлях, який веде до кінцевої мети.

Одна африканська мудрість гласить, що якщо ти збився зі шляху й не знаєш, куди йти далі, згадай, звідки ти прийшов. Ви приїхали з усього світу, з різних континентів й багатьох країн. Відмінності між вами величезні.

В одному з документів для майбутнього Синоду, присвяченого молоді, що відбудеться в жовтні, ідеться про те, що ми маємо «значну соціальну суспільну й економічну нерівність, яке сприяє створенню атмосфери насилля й штовхає деяких молодих людей у світ організованої злочинності та наркоторгівлі; політичну систему, у якій домінує корупція, що підриває довіру до інститутів, а узаконює фаталізм і безвідповідальність; ситуації збройних конфліктів та крайньої бідності, які змушують до еміграції в пошуках кращого майбутнього.

У деяких регіонах молодь протестує проти невизнання основних свобод, зокрема релігійних, а також посягань держави на особисту автономію. В інших регіонах соціальна виключеність и незадоволеність штовхають частину молоді в гріховне коло залежності (наркотичної й особливо алкогольної) і далі – до соціальної ізоляції.

У багатьох місцевостях бідність, безробіття й маргіналізація збільшують число молодих людей, які живуть в умовах невпевненості як матеріальної, так і суспільної та політичної».

Ми всі знаємо про драматичне становище багатьох біженців та емігрантів у світі, і їхня кількість обчислюється мільйонами.

З другого боку, є так звані розвинені країни, де домінують надмір матеріальних благ і надзвичайно розвинений споживчий менталітет, справжня диктатура ринку, і розкішна мода як ідеал егоцентричного й байдужого до інших життя.

Сім’ї розпадаються й легко створюються знову без урахування інтересів дітей, які опиняються в тяжкому становищі та матеріальній і психологічній бідності.

Ці регіони, на жаль, стають духовною пустелею, де самотність, втрата змісту й цінності життя кидають молодих у зневіру, депресію й іноді штовхають до самовбивства. Таке життя, безумовно, – язичництво.

Святий Павло висловлювався цілком однозначно щодо такої поведінки, сьогодні ми слухали його слова:

«Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму» (Еф. 4:17). Він просить нас, «щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях, та відновлятися духом вашого розуму, і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди».

Дорога молоде!

Ви приїхали зі світу, який вас з одного боку приваблює, а з другого – відштовхує. Він приваблює вас багато чим, що пропонує вам рекламою звідусіль, численними пропозиціями, як прожити своє життя. Він відштовхує вас, даючи стільки сумнівів і невпевненості в тому, хто каже правду, а хто бреше. Що з того, що вам пропонують, добре, а що  небезпечне? Кому вірити й кому довіряти?

Час молодості відносно короткий після дитинства й перед зрілістю, відтак уже старість. Це недовгий час, але можливо, найважчий, тому що це час основоположних виборів і рішень, які визначають усе майбутнє життя.

Щодо нас, християн, ми відкриваємо свого Вчителя, Ісуса Христа, Який про Себе, коли один із учнів запитав Його, яким шляхом іти, як впізнати шлях, каже: «Я – дорога, правда і життя».

Відповідь коротка, але вміщає в собі все. І я сподіваюся, що за час цього фестивалю ви змогли хоча б доторкнутися початоку шляху, яким треба йти.

Особистість Ісуса по-справжньому захоплює, але тільки якщо ми знайомимося з Ним.

Послухайте цю бесіду: «Почули двоє учнів, як Він оте сказав, та й пішли за Ісусом. Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, – що в перекладі означає: Учителю, – де перебуваєш?» Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години» (Йо. 1:37-39).

Сьогодні, о сьомій годині вечора, Ісус повернувся до нас і запитує те саме: що вам потрібно? Кого шукаєте й навіщо Його шукаєте?

Ісус – Учитель вірний. Не спізніться вступити до Його школи. У тій же школі ви знайдете й Учительку – Марію, Матір Божу, Марію-наставницю й Царицю миру! Ця школа значить більше за всі університети світу! Марія не втомлюється вказувати на Свого Сина: «Що лиш скаже вам, – робіть». І це відповідь на питання, з якого ми почали: «Що нам робити, аби творити діла Божі?» Амінь».

Переглядів 228
Додати коментар

Послання Богородиці, 4 липня 1985р., Меджуґор'є.
“Дорогі діти! Дякую вам за кожну жертву, яку ви принесли. І сьогодні вас заохочую, щоб кожну жертву приносили з любов’ю. Бажаю, щоб ви, безпомічні, почали з довірою допомагати, і Господь віддасть вам довірою. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Спецтема

Онлайн трансляція...

Переглядів 139808
11:25, 14-07-2014
Всі статті
Всі статті

Фоторепортаж

«    Серпень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати