Преп. Венедикта
Іс. 37, 33 – 38, 6
33. Тож так говорить Господь про царя асирійського: – Він не ввійде в це місто й стріли туди не пустить, не стане перед ним із щитом, ані не насипле проти нього валу. 34. Тим самим шляхом, що прийшов, назад повернеться, а в місто це не ввійде, – слово Господнє. 35. Я боронитиму це місто, я його врятую заради мене й заради Давида, мого слуги.» 36. Тієї ж ночі вийшов ангел Господній та й убив в асирійському таборі 185 000 чоловік. І як повставали вранці, аж ось самі мертві тіла. 37. Зняв Санхериб, цар асирійський, табір та й відступив і, повернувшись, перебував у Ніневії. 38. Одного разу, як він поклонявся у храмі Нісроха своєму богові, вбили його мечем його сини, Адрамелех і Сарецер, та й утікли в Арарат-край. І син його Асархаддон став царем замість нього.1. У ті дні занедужав Єзекія смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав до нього: «Так говорить Господь: Упорядкуй твій дім, бо вмреш, не будеш жити.» 2. Тоді Єзекія обернувся лицем до стіни й почав молитися до Господа 3. і промовляти: «Ой Господи, згадай, будь ласка, що я ходив перед тобою вірно й щирим серцем і чинив те, що тобі довподоби!» Та й заплакав Єзекія уголос. 4. І ось прийшло до Ісаї таке слово Господнє: 5. «Піди й промов до Єзекії: Так говорить Господь, Бог твого батька Давида: – Почув я твою молитву, побачив твої сльози і ось додам тобі віку п'ятнадцять років 6. і визволю тебе й це місто з руки царя асирійського: я боронитиму це місто.
Бт. 13, 12-18
12. Аврам осівся в Ханаані, а Лот у містах у долині, розкладаючи намети аж до Содому. 13. Люди ж содомські були злі й грішники великі перед Господом. 14. Господь сказав Аврамові після того, як Лот відлучився від нього: "Зведи очі й поглянь з місця, де стоїш, на північ, на південь, на схід і на захід; 15. бо всю землю, що ти її бачиш, дам тобі і твоєму потомству навіки. 16. Зроблю твоє потомство, як земний порох; хто зможе злічити земний порох, той і твоє потомство злічить." 17. Отож устань і пройди всю землю, завдовж і завшир, бо я дам її тобі. 18. І згорнув Аврам свої намети і прийшов і осівся біля Мамре, що в Хевроні, та й спорудив там жертовник Господеві.
Прип. 14, 27 – 15, 4
27. Господній острах – джерело життя, | щоб уникати сітей смерти. 28. У безлічі народу – царя слава; | у нестачі людей – руїна князя. 29. Хто терпеливий, той великий розум має; | а хто на гнів запальний, виявляє дурноту. 30. Лагідне серце – життя для тіла, | а заздрість гризе кістки. 31. Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, | а почитає той, хто жалує бідного. 32. Злого валить на землю його власна злоба, | а праведник у своїй чесності знайде притулок. 33. У серці розумного мудрість покоїться, | а між дурними її не видно. 34. Справедливість підносить народ угору, | а гріх – сором народів. 35. Царська прихильність – розумному слузі; | гнів його на того, що йому сором коїть.1. Лагідна відповідь гасить гнів, | дражливе слово викликає лютощі. 2. Язик мудрих точить знання, | уста дурних мелють дурниці. 3. На кожнім місці Господні очі | стежать за злими та добрими. 4. Язик лагідний – дерево життя, | лукавий – пригноблює душу.
