Літургійні читання на 3 січня (УГКЦ)

Біймося, отже, щоб часом, поки залишається обітниця ввійти в його відпочинок, не видавалося, що хтось її позбавлений. 2. Бо й ми, так само як вони, одержали гарну новину, але слово, яке вони чули, не було їм корисне, бо вони не поєднались у вірі з тими, що слухали. 3. Ми ж, які увірували, увійдемо в його відпочинок, згідно з тим, що каже: «Я поклявсь у моїм гніві: Вони не ввійдуть у мій відпочинок», хоча діла його були закінчені від сотворення світу. 4. На одному бо місці він так сказав про сьомий день: «Бог відпочив сьомого дня від усіх діл своїх»; 5. і знову на тому місці: «Вони не ввійдуть у мій відпочинок.» 6. Коли ж так воно є, що деякі у нього ввійдуть, а ті, кому перше благовіствовано, не ввійшли у нього через непослух, 7. то він знову призначає якийсь день, «сьогодні», говоривши через Давида після такого довгого часу, як було сказано раніше: «Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими.» 8. Бо якби Ісус (Навин) увів їх у відпочинок, то не говорив би після нього про інший день. 9. Отже, для Божого народу збережено відпочинок; 10. бо той, хто ввійде в його відпочинок, відпочине також від своїх діл, як і Бог від своїх власних. 11. Намагаймося, отже, увійти до того відпочинку, щоб ніхто не впав, даючи той самий приклад невірства. 12. Бо слово – живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та костяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця. 13. Нема створіння, скритого від нього; все оголене і явне перед очима того, кому ми маємо звіт дати.

Євангеліє
Лк.  21, 12-19.