Мучч. Мини, Віктора і Вінкентія; преп. Теодора Студ.
Апостол
1 Сол. 2, 9-14.
9. Ви пам'ятаєте, брати, про наш труд та про працю: вночі і вдень ми працювали, щоб з вас когось не обтяжити, та проповідували вам Божу Євангелію. 10. Ви й Бог свідки, як свято, справедливо й бездоганно ми поводилися між вами, віруючими. 11. Самі знаєте, як ми кожного з вас, мов батько своїх дітей, 12. просили, умовляли й заклинали жити достойно перед Богом, який вас кличе до свого Царства і слави. 13. І тому ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді – як Боже слово, що й діє у вас, віруючих. 14. Ви бо, брати, почали наслідувати Божі Церкви, що в Юдеї у Христі Ісусі, бо й ви терпіли те саме від ваших земляків, як і вони від юдеїв
Євангеліє
Лк. 11, 14-23.
14. Ісус виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди. 15. Та деякі з них говорили: "Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє бісів.” 16. Інші ж, щоб його випробувати, домагалися від нього знаку з неба. 17. А він, знаючи думки їх, сказав їм: "Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде. 18. Коли, отже, і Сатана проти себе самого розділився, – як устоїться його царство? Бож кажете, що Велзевулом виганяю бісів. 19. Коли ж Велзевулом виганяю бісів, ким виганяють ваші сини? Ось чому вони будуть вашими суддями. 20. Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство. 21. Коли хтось сильний та озброєний пильнує свого двору, його майно в безпеці. 22. Коли ж надійде хтось сильніший від нього й його подолає, то забере у нього всю його зброю, на яку він покладався, і роздасть його здобич. 23. Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає.
