Преп. Анастасії; преп. Аврамія Ростовського
Апостол
Кол. 2, 1-7.
1. Я хочу, щоб ви знали, яка в мене велика боротьба за вас і за лаодікеян та за всіх тих, що не бачили мене особисто, – 2. щоб потішити серця їхні, в любові з'єднані, збагатити повним розумінням для досконалого спізнання Божої тайни – Христа, 3. в якому сховані всі скарби мудрости і знання. 4. А кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас обманливими доводами; 5. бо хоч я і відсутній тілом, але духом я з вами, і дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа. 6. Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому перебувайте; 7. вкорінені в ньому, збудовані на ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, поступаючи в ній наперед з подякою.
Євангеліє
Лк. 9, 12-18.
12. День почав схилятися, і дванадцятеро підійшли до нього та й кажуть: "Відпусти людей: хай ідуть по хуторах та селах, що навколо, і знайдуть собі притулок та поживу, бо тут ми в пустому місці.” 13. А він їм каже: "Дайте ви їм їсти.” Ті відповіли: "У нас усього п'ять хлібів і дві риби. Хіба що підемо та купимо поживи для всього народу цього.” 14. Було бо їх яких п'ять тисяч чоловік. Ісус сказав до своїх учнів: "Розсадіть їх гуртами по п'ятдесят приблизно.” 15. Вони так зробили й усіх розсадовили. 16. А він узяв п'ять хлібів і дві риби, і, звівши вгору очі, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоб вони клали перед народом. 17. Усі їли до наситу й зібрали ті кусні, що у них зосталися, дванадцять кошів. 18. Одного разу, коли він молився насамоті, а з ним були й його учні, – він спитав їх: "За кого мене мають люди?”