Іспов. Максима; муч. Неофіта
Апостол
Як. 1, 1-18
1. Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт! 2. Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам. 3. Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість, 4. за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало. 5. Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться. 6. Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер. 7. Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; – 8. людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах. 9. Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням, 10. а багатий – пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави. 11. Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне. 12. Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять. 13. Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого; 14. кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить. 15. А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, – породжує смерть. 16. Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману. 17. Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни. 18. Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.
Євангеліє
Мр. 10, 11-16
11. А він сказав їм: "Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею. 12. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, – чужоложить." 13. І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм. 14. Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: "Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже. 15. Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, – не ввійде до нього." 16. І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
