ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Неєм 2, 1-8
Читання з Книги Неємії.
У місяці Ніссані, двадцятого року царя Артаксеркса, стояло перед ним вино. Я взяв вино та й подав цареві й намагався не бути смутним перед ним. Але цар промовив до мене: «Чому сумне твоє обличчя? Адже ж ти не хворий. Ніщо інше, як якусь журбу маєш на серці». Я злякався вельми й сказав цареві: «Нехай цар живе повіки! Як же не бути смутним моєму обличчю, коли місто, де гроби батьків моїх, зруйноване й брами його спалені вогнем?!» І сказав цар до мене: «Чого ж ти просиш?» Тут я помолився Богові небес і сказав цареві: «Коли цареві до вподоби й коли слуга твій тобі угодний, пошли мене в Юдею, в місто, де гроби батьків моїх, щоб я відбудував його». І сказав мені цар із царицею, яка сиділа коло нього: «Скільки триватиме твоя подорож, і коли ти повернешся?» Тож припало до серця цареві послати мене, і я означив йому час. Далі сказав я цареві: «Коли цареві до вподоби, нехай дадуть мені листи до начальників заріччя, щоб вони мене пропустили, доки не дійду до Юдеї, та й лист до Асафа, царського лісничого, щоб дав мені дерева на колоди для брам у твердині, що при храмі, на міські мури та на дім, в якому буду жити». І дав мені цар, бо добродійна рука мого Бога була наді мною. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 137, 1-2. 3. 4-5. 6
Рефрен: Єрусалиме, тебе на забуду.
1.Біля рік Вавилонських, там ми сиділи і плакали, *
коли Сіон споминали.
Посеред нього на вербах *
ми повісили наші арфи.
2.Оскільки ті, які у полон нас взяли, *
слів із пісень нас там попросили, –
ті, котрі нас гнобили, бажали розваги: *
«Заспівайте нам пісень сіонських!»
3.Та як нам співати пісню Господню *
в краю чужому?
Якщо забуду тебе, о Єрусалиме, *
то нехай піде у забуття моя правиця.
4.Нехай прилипне мій язик до мого піднебіння, *
якщо тебе не буду пам’ятати,
якщо Єрусалим не буду вважати *
джерелом радості моєї.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Флп 3, 8-9
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я все визнаю за втрату і за сміття вважаю,
аби здобути Христа, і виявитися в Ньому.
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 9, 57-62
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу Ісус і Його учні були в дорозі, і коли вони йшли, один сказав Йому: «Я піду за Тобою, куди тільки Ти підеш». Та Ісус відповів йому: «Лисиці мають нори, а птахи небесні – гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити». До іншого Він промовив: «Іди за мною». А той відповів: «Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька». Та Він сказав йому: «Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство». А інший сказав: «Я піду за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми». Ісус же відповів йому: «Жодний з тих, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства». Слово Господнє.
