Римо-католицький календар
Четвер ХХІV звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
1 Кор 15, 1-11
Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.
Нагадую вам, брати, Євангеліє, яке я вам сповістив, яке ви прийняли, в якому стоїте і яким спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, — ви повірили надаремно.
Найперше я вам передав те, що й прийняв, що Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи, і Він був похований, і третього дня воскрес згідно з Писанням; і з’явився Кифі, тоді Дванадцятьом; після того з’явився Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили. Пізніше з’явився Якову, а тоді — всім апостолам; останньому зі всіх з’явився і мені, — наче якомусь викидню.
Адже я найменший з апостолів, недостойний називатися апостолом, оскільки я переслідував Божу Церкву. Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать, що в мені, не була марною, бо я трудився більше них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною. Тож чи я, чи вони, але ми так проповідуємо, і так ви повірили.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 118(117), 1-2. 16-17. 28-29 (П.: пор. 1а)
Господа славте, бо Він милосердний.
Або: Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки.
Або: Алілуя.
Прославляйте Господа, бо Він добрий, *
бо Його милість навіки.
Нехай скаже Ізрáїля: *
«Його милість навіки!»
Господня правиця піднялася вгору, *
Господня правиця виявляє силу.
Я не помру, я буду жити *
і розповідати про діла Господні.
То — мій Бог, *
і я буду Тебе прославляти,
Господи, мій Боже, *
Тебе буду величати.
Спів перед Євангелієм
Мт 11, 28
Алілуя, алілуя, алілуя.
Прийдіть до Мене, всі струджені та обтяжені, —
і Я дам вам відпочинок.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 7, 36-50
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу один із фарисеїв просив Ісуса, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, він возліг до столу. І от жінка, яка була в тому місті, грішниця, довідавшись, що Він возлежав при столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро; і, ставши ззаду біля Його ніг, вона, плачучи, слізьми почала обмивати Його ноги та обтирала волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром.
Побачивши це, фарисей, котрий запросив Його, міркував собі й казав: «Коли б Він був пророком, то знав би, хто і яка ця жінка, яка доторкається до Нього, — що вона грішниця!»
Ісус у відповідь промовив до нього: «Симоне, маю тобі щось сказати».
А той відповів: «Кажи, Вчителю!»
«Два боржники були в одного позикодавця: один був винен п’ятсот динаріїв, а другий — п’ятдесят. Оскільки вони не могли віддати, то обом подарував. Отже, котрий з них більше любитиме його?»
У відповідь Симон сказав: «Думаю, що той, якому більше подарував ».
І Він сказав йому: «Правильно ти розсудив».
Обернувшись до жінки, Він сказав Симонові: «Чи ти бачиш цю жінку? Я увійшов до твого дому, а ти води на Мої ноги не дав, а вона слізьми обмила Мені ноги й волоссям своїм витерла. Поцілунку Мені ти не дав, а вона, відколи ввійшов Я, не перестає цілувати Мої ноги. Голови Моєї ти олією не намастив, а вона миром намастила Мої ноги. Через те кажу тобі: Прощаються їй численні гріхи, бо вона багато полюбила, а кому мало прощається, той мало любить».
А до неї Він промовив: «Прощаються твої гріхи!».
Ті, хто лежав поруч при столі, почали казати самим собі: «Хто ж Він такий, що й гріхи прощає?»
Він же сказав жінці: «Твоя віра спасла тебе; іди в мирі».
Слово Господнє.
