Римо-католицький календар
Понеділок ХХІV звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
1 Кор 11, 17-26. 33
Читання з Першого послання святого Павла Апостола до коринтян.
Браття! Даючи ці повчання, не хвалю, що збираєтеся ви не на краще, а на гірше. По-перше, чую, що коли ви збираєтеся в Церкві, між вами є розділення, чому я частково і вірю. Бо так треба, щоб між вами були поділи, аби виявилися випробувані між вами й випробувані. Отже, коли ви сходитися разом, то не на те, щоби споживати Господню вечерю, бо кожний, випереджаючи інших, споживає свою вечерю, тож один голодує, а інший упиваєтья. Невже не маєте домів, щоб їсти й пити? Хіба цим ви не зневажаєте Божу Церкву і не соромите тих, які не мають? Що вам сказати? Чи похвалити вас? Ні, за це не похвадю!
Адже я прийняв це від Господа і вам передав: що Господь Ісус тієї ночі, коли був виданий, узяв хліб, і промовивши подяку, переломив і сказав: «Це — тіло Моє, воно за вас дається. Чиніть це на Мій спомин!».
Так само й чашу взяв Він по вечері, й сказав: «Ця чаша — Новий завіт у Моїй крові. Чиніть це щоразу, коли будете пити, — на Мій спомин». Бо щоразу, як тільки будете їсти цей хліб і чашу пити, ви звіщаєте смерть Господа, аж поки Він прийде!
Тому, брати мої, як сходитеся їсти, очікуйте одне одного.
Слово Боже.
Респонсорійний псалом
Пс 40(39), 7-8а. 8б-9. 10. 17 (П.: пор. 1 Кр 11, 26б)
Поки не прийде, смерть Христа звіщайте.
Або: Звіщайте смерть Господню, аж поки Він не прийде.
Жертви і приношення не схотів Ти, *
але Ти відкрив мені вуха.
Всепалення і жертви за гріх не забажав Ти. *
Тоді сказав я: «Ось я приходжу».
У сувої книги *
написано про мене.
Виконати Твою волю, Боже мій, я бажаю, *
і Твій закон у нутра мого глибинах»
Я благовістив правду *
на великому зібранні,
адже своїм устам не забороню. *
Господи, Тобі відомо.
Хай звеселяться і відчують в Тобі радість *
всі ті, які Тебе шукають,
і нехай кажуть завжди «Будь прославлений, Боже!» *
ті, котрі люблять Твоє спасіння.
Спів перед євангелієм
Йо 3, 16
Алілуя, алілуя, алілуя.
Аж так Бог полюбив світ,
що дав свого Єдинородного Сина;
щоб кожний, хто вірить у Нього,
не загинув, але мав життя вічне.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 7, 1-10
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу, коли Ісус закінчив промовляти усі свої слова до вух народу, то увійшов у Капернаум. Слуга одного сотника, який був дорогим для нього, занедужав і був при смерті. Коли сотник почув про Ісуса, послав до Нього юдейських старших, благаючи, щоби прийшов і вирятував його слугу.
Прийшовши до Ісуса, вони благали Його ревно, кажучи: «Він достойний того, щоб Ти йому це зробив, бо любить наш народ і синагогу нам збудував».
Ісус пішов з ними. Коли вже був недалеко від дому, сотник послав друзів, щоб сказали Йому : «Господи, не трудися, бо я не достойний, щоб Ти зайшов під мій дах; тому я сам не вважав себе гідним прийти до Тебе. Але скажи слово — і видужає мій слуга. Адже і я людина підвладна, і воїнів маю під собою; кажу одному: “Іди”, — і він іде, а іншому: “Прийди”, — і він приходить, а слузі своєму: „Зроби це”, — і він робить».
Почувши це, Ісус здивувався йому, і, обернувшись до натовпу, який йшов за Ним, промовив: «Кажу вам: навіть в Ізрáїлі Я не знайшов такої віри!».
Коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим.
Слово Господнє.
