Римо-католицький календар
XIV Звичайна Неділя, рік Б
Перше читання
Єз 2, 2-5
Читання з Книги пророка Єзекиїла.
Тими днями увійшов у мене дух, і поставив мене на ноги, і я почув Того, хто говорив до мене.
Він сказав до мене: «Сину людський! Я посилаю тебе до синів Ізрáїля, до племен бунтівничих, що збунтувалися проти Мене, — вони і їхні батьки відступили від Мене аж по цей день. До синів із безсоромним лицем і твердого серця, — до них Я тебе посилаю. Ти скажеш їм: “Так говорить Господь Бог”. Чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть — це бо дім бунтівників, — та нехай знають, що був пророк між ними”».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 123(122), 1-2. 3-4 (П.: пор. 2вг)
До Тебе, Боже, я підношу очі.
Або: До Тебе, Господи, я підніс мої очі.
Я підніс мої очі до Тебе, що живеш на небі! *
Ось, як очі слуг на руки свого пана, †
а очі слугинь — на руки її пані,
так наші очі — до Господа, нашого Бога, *
аж доки не змилосердиться над нами.
Помилуй нас, Господи, нас помилуй, *
бо ми переповнені зневаги,
переповнена душа наша *
презирством заможних і зневагою гордих.
Друге читання
2 Кор 12, 7-10
Читання з Другого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Щоб я через численні об’явлення не пишався, то дано мені колючку в тіло — посланця сатани, — аби бити мене в обличчя, щоб я не величався. Задля цього тричі благав Господа, щоб Він відступився від мене, та Він сказав мені: «Досить тобі Моєї благодаті, адже сила довершується в немочі!» Тому краще радо буду хвалитися своїми немочами, щоб оселилася в мені сила Христа. Через це радію в немочах, у клопотах, у нестатках, у гоніннях та утисках за Христа, бо коли я немічний — тоді я сильний.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Пор. Лк 4, 18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Господь послав Мене благовістити убогим,
проповідувати визволення полоненим.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 6, 1-6
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус пішов до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні.
А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато з тих, хто слухав, дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками? Хіба Він — не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? Хіба не Його сестри серед нас?»
І вони спокушалися через Нього. А Ісус їм відповідав, що пророк буває без пошани лише у своєму рідному краї, серед своїх рідних і у своєму домі.
І не міг Він там жодного чуда зробити, тільки оздоровив декількох недужих, поклавши на них руки. І дивувався їхньому невірству. Тож обходив довколишні села, навчаючи.
Слово Господнє.
