Римо-католицький календар
Вівторок ІІІ тижня Великого Посту
Перше читання
Дан 3, 25. 34-43
Читання з Книги пророка Даниїла
Тими днями встав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив:
«Не відкидай же нас навіки Імені Твого ради,
і не розривай завіту Твого.
Не забирай від нас милості Твоєї,
заради Авраама, Твого улюбленого,
й Ісаака, слуги Твого,
й Ізраїля, святого Твого,
яким Ти пообіцяв, що розмножиш їхнє потомство,
як на небі зорі і як пісок на березі морському.
О, Господи, ми стали менші від усіх народів,
принижені ми нині по всій землі гріхів наших ради.
Оце тепер немає у нас ні князя, ні вождя,
ні пророка, ні всепалення,
ні жертви, ні офіри,
ні кадила, ні місця,
де б приносити перші плоди
і знаходити Твоє милосердя.
Якби ж то Ти міг нас прийняти
скрушеного серця ради й смиренного духу!
Як всепалення баранів та волів,
як безліч тучних ягнят,
так нехай буде перед Тобою наша жертва нині,
що хочемо Тобі принести,
бо нема сорому тим, хто на Тебе уповає.
І нині ми слідуємо за Тобою всім серцем;
ми Тебе боїмося і Твоє обличчя шукаємо —
не сороми ж нас!
Але обходься з нами за Твоєю лагідністю
і за Твоєю милістю великою.
Вирятуй нас Твоїми чудесами!
О Господи, дай славу Імені Твоєму!»
Слово Боже
Респонсорійний псалом
Пс 25(24), 4-5аб. 6-7бв. 8-9 (П.: пор. 6а)
Згадай, о Боже, своє милосердя.
або: Згадай про милості Твої, Господи.
Господи, відкрий мені свої дороги — *
навчи мене ходити Твоїми стежками.
Провадь мене у своїй правді *
і навчай мене, бо Ти — Бог мого спасіння.
Господи, згадай своє милосердя *
і свою милість, бо вони одвічні.
Згадай мене з Твого милосердя, *
о Господи, доброти Твоєї ради.
Господь — благий і праведний, *
тому навчає грішників дороги.
Він веде у справедливості бідних *
і своїх шляхів навчає убогих.
Спів перед Євангелієм
Йл 2, 12-13
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Тепер поверніться до Бога усім вашим серцем,
бо Він благий і милосердний.
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Євангеліє
Мт 18, 21-35
† Слова Євангелія від святого Матея
Того часу, підійшовши до Ісуса, Петро сказав: «Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, то чи маю йому прощати? І чи аж до семи разів?»
Відповів йому Ісус: «Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім. Тому-то Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який схотів провести розрахунки зі своїми слугами. Коли почав він проводити розрахунки, привели до нього одного боржника, який був винен десять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді слуга, упавши ниць, кланявся йому й благав: “Вияви терпіння до мене — й усе тобі віддам”. І пан того слуги, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив.
Коли вийшов той слуга, він зустрів іншого співслугу, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: “Віддай те, що винен!” А той другий співслуга, упавши ниць, благав його, кажучи: “Вияви терпіння до мене, я віддам тобі”. Він же не схотів, але пішов і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг.
Побачивши, що сталося, інші співслуги дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді його пан покликав його та каже йому: “Слуго лихий, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співслугою, як і я змилосердився над тобою?” І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг.
Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму».
Слово Боже
