Вівторок ХV Звичайного тижня, рік І
Перше читання
Вих 2, 1-15а
Читання з Книги Вихід
Один чоловік із дому Леві пішов і взяв собі за жінку дочку одного левія. Завагітніла жінка і вродила сина; бачивши ж, який він гарненький, таїлась із ним три місяці. А що не могла вже більше з ним таїтись, то взяла для нього кошичок з очерету, обмазала його маззю та смолою, поклала в нього хлоп’ятко і сховала його в комишах узберіг річки. Сестра ж його засіла здалека, бажала-бо знати, що з ним станеться.
Аж ось зійшла фараонова дочка скупатися в річці, слугині ж її ходили собі край берега річки; вгледіла вона кошичок в комишах і послала рабиню, щоб узяла його. Відчинила вона його, побачила дитинку, а ось воно хлоп’ятко плаче. Змилосердилася вона над ним і каже: «Це єврейська дитинка». Каже тоді його сестра дочці фараоновій: «Хочеш, побіжу й покличу тобі мамку з єврейок, щоб вигодувала тобі дитятко?» і відповіла їй фараонова дочка: «Побіжи!» Побігла дівчина й покликала матір дитинки. І каже їй фараонова дочка: «Візьми оце дитятко та вигодуй його мені, а я дам тобі за це заплату». Взяла жінка дитятко й вигодувала його. А як дитятко виросло, привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І надала йому ім’я Мойсей, кажучи, з води, мовляв, витягла я його.
Раз якось, у той час як Мойсей був уже дорослий, вийшов він до братів своїх та й приглядався до їхніх тяжких робіт; і побачив як один єгиптянин б’є єврея, одноплемінника його. Озирнувся він туди й сюди і, бачивши, що нема нікого, убив єгиптянина та й сховав його в піску.
Іншого дня вийшов він знову та побачив, як двоє євреїв б’ються; і каже до того, що скривдив: «Чого б’єш ближнього свого?» А той: «Хто тебе настановив князем і суддею над нами? Чи не задумав ти вбити й мене, як убив єгиптянина?» Злякався Мойсей та й каже собі: «Таки виявилося діло».
Та й фараон дізнався про цей вчинок і намислював усе, як Мойсея вбити. От і втік Мойсей від фараона й зупинився аж у Мідіян-землі.
Cлово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 69(68), 3. 14. 30-31. 33-34 (П.: пор. 33)
Серця ожиють в тих, хто прагне Бога.
Загруз я в глибокому болоті, *
й немає де стати.
Увійшов я у глибокі води, *
й пориває мене бистрінь.
Від крику я знемігся; *
горло у мене пересохло;
втомились мої очі, *
як я ждав на мого Бога.
Я ж бідний і страждаю; *
спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.
Я прославлятиму ім’я Боже в пісні *
й із подякою Його величати
Побачать те покірні й звеселяться. *
Хай живе серце ваше, ви, що шукаєте Бога.
Бо Господь вислухає нещасних, *
і в’язнями своїми не погордує.
Спів перед Євангелієм
Пс 95(94), 8аб
Алілуя, алілуя, алілуя.
Не будьте тверді серцем,
лиш слухайте Господнього голосу.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 11, 20-24
†Слова Євангелія від святого Матея
Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше Його чуд, за те, що не покаялися.
«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, стали в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялися у волосяниці та в попелі. Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам.
Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? — Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі. Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі».
Cлово Господнє
