Римо-католицький календар
П’ятниця VIII Звичайного тижня, рік І
Перше читання
Сир 44, 1. 9-13
Читання з Книги Сираха
Славних мужів похвалімо — батьків наших за родами.
Про деяких же з них згадки немає: вони зникнули, наче б не жили ніколи, а й були вони так, мов ніколи не було їх — а з ними разом і діти їхні.
Та ось бо й мужі милосердні, благодіяння яких не забулись: у потомстві їхнім лишиться — вийшла від них добра спадщина; твердо їхнє потомство при союзі стоїть,а завдяки їм — також і їхні діти.
Потомство їхнє лишиться повіки,і слава їхня ніколи не померкне.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 149, 1-2. 3-4. 5-6а і 9б (П.: пор. 4а)
Благоволить Бог людові своєму
або: Алілуя.
Заспівайте Господу нову пісню, — *
Йому хвала в громаді побожних.
Нехай своїм Творцем Ізраїль радіє, *
хай пишаються своїм Царем сини Сіону.
Хай хвалять Його Ім’я у танці, *
нехай грають Йому на псалтирі і тимпані,
бо Господь свій народ любить *
і прославить покірних спасінням.
Праведні будуть веселитися в славі *
і радітимуть на своїх ложах.
Прославляння Бога на устах їхніх. *
Така слава — для всіх Його вірних.
Спів перед Євангелієм
Йн 15, 16
Алілуя, алілуя, алілуя
Я вибрав вас зі світу, щоб ви йшли та плід приносили,
і щоби плід ваш залишався.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 11, 11-26
+ Слова Євангелія від святого Марка
Після урочистого привітання натовпом Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він вийшов з Дванадцятьма до Витанії.
Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів. І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви. Озвався і промовив Він до смоківниці: «Хай з тебе вже довіку ніхто плоду не їсть!» І чули те Його учні.
І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і сидіння тих, які продавали голубів, та не дозволяв, щоб носили речі через храм. І Він навчав їх, кажучи їм: «Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!»
І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, оскільки боялися Його, бо весь народ був вражений Його вченням. А як настав вечір, вони виходили за межі міста.
Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, всохлу від кореня. І, згадавши, Петро каже Йому: «Равві, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!»
У відповідь Ісус промовив до них: «Майте віру Божу! Воістину кажу вам, що коли хто цій горі скаже: “Візьмись і кинься в море” — і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що те, що каже, станеться, — то так і буде йому. Тому Я кажу вам: усе, про що молитесь і просите, — вірте, що одержите, і сповниться вам.
І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець, що на небесах, простив вам ваші провини. Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець, що на небесах, не прощатиме вам ваших провин».
Слово Господнє
