Римо-католицький календар
IV неділя Великого Посту (Laetare), рік Б
Перше читання
2 Хр 36, 14-16. 19-23
Читання з Другої Книги Хронік
Тими днями усі юдейські князі, священики і народ намножили свої гріхи, йдучи слідом за всіма гидотами народів, і осквернили дім Господа, що Він посвятив в Єрусалимі. А Господь, Бог батьків їхніх, перестерігав їх наполегливо через своїх посланців, бо жалував свій народ і житло своє, але вони знущалися з посланців Бога, нехтували Його словами й глузували з Його пророків, доки не зійшов гнів Господа на Його народ, так що не було вже більш зцілення.
Тож спалили вороги дім Божий і зруйнували мур Єрусалиму, і підпалили вогнем усі його палаци, і всі його дорогоцінності понищили. Усіх тих, хто уникнув меча, халдейський цар перевів у Вавилон, і були вони його невільниками та його синів аж до часу панування перського царства, щоб справдилося слово Господнє через уста Єремії: «Аж доки земля не надолужить своїх субот, вона буде відпочивати в усі дні запустіння, поки не скінчиться сімдесят років».
Першого року Кира, перського царя, щоб справдилось слово Господнє, сказане через уста Єремії, збудив Господь дух перського царя Кира, який велів оповістити по всьому своєму царству, словом і письмом, ось таке: «Так говорить Кир, перський цар: Господь, Бог небес, дав мені всі царства на землі. Він звелів мені збудувати йому дім в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто б не був між вами, що належить до його народу, нехай Господь, Бог його, буде з ним і нехай пускається в дорогу!»
Слово Боже
Респонсорійний псалом
Пс 137 (136), 1-2. 3. 4-5. 6 (П.: пор 5а)
Єрусалиме, тебе не забуду
або: Нехай прилипне мій язик до мого піднебіння,
якщо тебе, Єрусалиме, не буду пам’ятати.
Біля рік Вавилонських, там ми сиділи і плакали*
коли Сіон споминали.
Посеред нього на вербах *
ми повісили наші арфи.
Оскільки ті, які у полон нас взяли, *
слів із пісень нас там попросили, –
ті, котрі нас гнобили, бажали розваги: *
«Заспівайте нам пісень сіонських!»
Та як нам співати пісню Господню *
в краю чужому?
Якщо забуду тебе, о Єрусалиме, *
то нехай піде у забуття моя правиця.
Нехай прилипне мій язик до мого піднебіння, *
якщо тебе не буду пам’ятати,
якщо Єрусалим не буду вважати *
джерелом радості моєї.
Друге читання
Еф 2, 4-10
Читання з Послання святого апостола Павла до ефесян
Брати! Бог, який є багатий на милість, через велику свою любов, якою нас полюбив, – нас, котрі були мертві через наші переступи, оживив разом із Христом, адже ви спасенні благодаттю, – і воскресив нас разом з Ним, і в Христі Ісусі посадив разом на небесах, щоб у доброті до нас у Христі Ісусі в майбутніх віках показати надзвичайно велике багатство своєї благодаті. Адже ви спасенні благодаттю через віру, і це не від вас, це Божий дар: не від діл, щоб ніхто не хвалився. Тому що ми – Його творіння, ми створені в Христі Ісусі для добрих діл, які Бог наперед приготував для нас, щоб ми в них ходили.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Йн 3, 16
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Аж так Бог полюбив світ,
що дав свого Єдинородного Сина,
щоб кожний, хто вірить у Нього,
не загинув, але мав життя вічне.
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Євангеліє
Йн 3, 14-21
Читання святого Євангелія від Йоана
Того часу Ісус сказав Никодиму: «Як Мойсей підняв змія в пустелі, так треба, щоб був піднятий Син Людський, щоб кожний, хто вірить, у Ньому мав вічне життя. Бо аж так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне. Адже не послав Бог Сина у світ, щоб судити світ, але щоби світ був спасенний через Нього.
Хто вірить у Нього, того не судять, а хто не вірить, той уже осуджений, бо не повірив в Ім’я Єдинородного Божого Сина. Це і є суд, що світло прийшло у світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо погані були їхні діла. Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не приходить до світла, щоби не виявилися його вчинки. А хто чинить правду, той іде до світла, щоб його діла стали явними, бо зроблені вони в Богові!
Слово Господнє
