Римо-католицький календар
П’ятниця IV тижня Великого Посту
Перше читання
Муд 2, 1а. 12-22
Читання з Книги Мудрості
Читання з Книги Мудрості.
Безбожники один до одного мовляють,
міркуючи невірно:
«Коротке й журливе життя наше.
Засядьмо на праведника,
бо він нам невигідний і противиться нашим учинкам;
він закидає нам гріхи проти закону,
винить нас у вадах нашого виховання;
гадає, нібито він знає Бога,
сином Божим себе самого називає.
Він – утілений докір думкам нашим,
нам тяжко і глянути на нього.
Адже життя його не таке, як в інших,
і путі його інакші.
Для нього ми немов підроблена монета,
він уникає доріг наших, як нéчисті,
щасливою називає кончину праведних
і вихваляється, що Бог йому за батька.
Гляньмо, чи слова його правдиві,
та провірмо, що з ним буде на кінець.
Якщо праведник справді є син Божий,
то Бог захистить його і вирве його з рук противників.
Випробуймо його зневагою й мукою,
щоб ми пізнали його лагідність,
і випробуймо його терпеливість.
Засудімо його на смерть ганебну,
адже, за його словами, допомога йому прийде».
Отак собі гадали, та помилились,
бо їхня злоба їх засліпила.
Вони не відають таємних судів Божих
і не надіються нагороди за святість;
не вірять у заплату для душ непорочних.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 34(33), 2-3. 17-18. 19-20. 21 і 23 (П.: пор. 19а)
До тих Бог близько, в кого в серці скруха.
або: Господь близький до тих, чиї серця у скрусі.
Благословлятиму Господа в кожному часі, – *
хвала Його на моїх устах постійно.
Господом хвалитися душа моя буде. *
Хай почують лагідні і звеселяться.
Обличчя Господнє – проти тих, які зло чинять, *
щоб вигубити із землі про них всяку пам’ять.
Вони закликали – і Господь почув їх *
та визволив їх від всякого горя.
Господь близький до тих, чиї серця у скрусі, *
і спасе пригноблених духом.
У праведного скорбот багато, *
та від них усіх Господь його порятує.
Він оберігає всі його кості, *
жодна з них поламана не буде.
Господь душі своїх слуг відкупить, *
і не будуть осуджені †
всі ті, котрі на Нього покладають надію.
Спів перед Євангелієм
Мт 4, 4б
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Не хлібом самим житиме людина,
але кожним словом, що виходить з уст Божих.
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Євангеліє
Йн 7, 1-2. 10. 25 -30
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Того часу Ісус ходив по Галілеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї шукали, як Його вбити. А було близько юдейське свято Наметів. Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно.
Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: «Хіба це не той, кого шукають, як вбити? І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть. Чи справді впевнилися старші, що Він Христос? Але ж ми знаємо, звідки Він; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки Він».
Тоді Ісус вигукнув, навчаючи у храмі й кажучи: «І Мене знаєте, і звідки Я, ви знаєте; і Я не від себе прийшов, але правдивим є Той, хто послав Мене, котрого ви не знаєте. Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав!»
Тож вони намагалися схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настала Його година.
Слово Господнє
