Римо-католицький календар
Вівторок ХХVІІ звичайного тижня, рік І
Перше читання
Йони 3, 1-10
Читання з Книги пророка Йони
І надійшло слово Господнє до Йони вдруге: "Встань, іди в Ніневію, у те велике місто, й проповідуй йому те, що Я скажу тобі”. Устав Йона й пішов за Господнім словом, у Ніневію. Ніневія ж була надзвичайно велике місто: на три дні ходи. І Йона почав увіходити в місто, один день ходи. Він об’явив, кажучи: "Ще сорок день, і Ніневія буде зруйнована”. І повірили ніневітяни Богові: оголосили піст і понадягали веретища, від найбільшого до найменшого. Вістка про це дійшла до ніневійського царя; він устав з престолу свого, скинув одежу з себе, покривсь веретищем і сів на попелі. Далі, на наказ царя і його вельмож, було голосно оповіщено в Ніневії: "Ні людина, ні скотина, ні воли, ні вівці – нічого не сміють їсти, ні споживати, та й води не сміють пити. Та щоб усі – від людини до скотини – понакривались веретищами й чимдуж взивали до Бога, і щоб кожен покинув свою нікчемну поведінку й насильство рук своїх. Хто зна, чи Бог іще не повернеться та не роздумає й не відверне від нас палаючий гнів свій, тож ми й не загинемо?” Побачив Бог їхні вчинки, що вони відвернулись від своєї нікчемної поведінки, й роздумавсь щодо лиха, яке був погрожував їм учинити, – і не вчинив його.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 130(129), 1-2, 3-4, 7а -8 (П.: пор. 3)
Як гріх згадаєш, хто ж із нас встоїться?
З глибини взиваю, Господи, до Тебе. *
О Господи, почуй мій голос!
Хай Твої вуха будуть уважні *
до голосу благання мого!
Коли Ти, Господи, зважатимеш на провини, – *
о Господи, хто встоїться?
Та в Тебе є прощення, *
щоб мали страх перед Тобою.
Бо в Бога є милість, *
і відкуплення велике в Нього.
Він викупить Ізраїля *
з усіх його злочинів.
Спів перед Євангелієм
Лк 11, 28
Алілуя, алілуя, алілуя
Блаженні ті, що слухають Боже слово
і його зберігають.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 10, 38-42
† Читання святого Євангелія від Луки
Того часу, коли Ісус увійшов до якогось села, то одна жінка на ім’я Марта прийняла Його. Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла». У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим, а потрібне – одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї».
Слово Господнє
