Перше читання
Дан 7, 9-10. 13-14.
Читання з Книги пророка Даниїла
Дививсь я – аж доки не були поставлені престоли, і не засів Ветхий днями. Одіж на ньому, немов сніг, була біла; волосся на голові у нього, немов чиста вовна; престол його, як полум’я вогненне; колеса його, як вогонь палючий. Ріка вогненна розливалась, виходила з-поперед нього. Тисячі тисяч йому служили, і силенна безліч перед ним стояла. Суд засів, і розгорнуто книги. Бачив я в нічних видіннях, аж ось на небесних хмарах ішов ніби Син Людський; дійшов він до Ветхого днями, і приведено його поперед нього. І дано йому владу, славу й Царство, і всі народи, племена та язики йому служили. Влада його – влада вічна, що не минеться, і Царство його не занепаде ніколи.
Слово Боже
Пcалом респонсорійний
Пс 97(96); 1-2. 5-6. 9 (П. : пор. 1)
Бог воцарився, Вишній над землею
Господь зацарював: хай звеселиться земля! *
Нехай зрадіють численні острови!
Хмара й темрява навколо Нього, *
праведність і справедливість – основа Його престолу.
Гори, наче віск, розтопилися від присутності Господа, *
від обличчя Господа всієї землі.
Небеса сповістили Його правду, *
і всі народи побачили Його славу.
Адже Ти – Господь, *
Всевишній над усією землею,
Ти надзвичайно звеличився *
над усіма богами.
Друге читання
2 Пт 1, 16-19
Читання з Другого послання святого Петра Апостола
Любі! Ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі. Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: «Це – Мій Син, Мій улюблений, якого Я вподобав!» І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба. І ми маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, – доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Мт 17, 5в
Алілуя, алілуя, алілуя
Це є Мій улюблений Син, якого Я вподобав;
Його слухайте!
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 9, 28б-36
Слова Євангелія від святого Луки
Ісус узяв із собою Петра, Йоана та Якова й пішов на гору помолитись. І коли Він молився, вигляд Його обличчя став інший, а одежа біла та блискуча. І ось два мужі з ним розмовляли: були то Мойсей та Ілля, що, з’явившись у славі, говорили про Його смерть, якої Він мав зазнати в Єрусалимі. Петро й його товариші були зморені сном. Та як пробудилися, побачили Його славу і двох мужів, що з Ним стояли. А коли ці відходили від Нього, Петро промовив до Ісуса: «Наставниче, добре нам тут бути! Зробимо три намети: один Тобі, один Мойсеєві й один Іллі». Він не знав, що говорить. Коли він говорив це, насунулася хмара й огорнула їх, а учні налякались, як ті ввійшли у хмару. І залунав голос з хмари. «Це Син мій, Вибранець, слухайте Його!» І коли пролунав цей голос, Ісус один зостався. Учні мовчали і нічого з того, що бачили, нікому тоді не повідали.
Cлово Господнє
