Римо-католицький календар
Середа IV тижня Великого Посту
Перше читання
Іс 49, 8-15
Читання з Книги пророка Ісаї
Так говорить Господь:
«Я вислухав тебе в час сприятливий,
у день спасіння Я допоміг тобі.
Я зберіг тебе і поставив тебе як завіт для народу,
щоб підняти землю,
щоб розділити спустошену спадщину,
щоб сказати в’язням: "Виходьте!”,
а тим, хто в пітьмі: "Покажіться!”
Вони пастимуться при дорогах;
їхні пасовиська будуть по всіх верховинах.
Ні голоду, ні спраги не зазнають;
не вдарить на них ні палючий вітер, ані сонце,
бо Той, хто жалує їх, буде їх водити,
приведе їх на водні джерела.
Я зроблю дорогами всі Мої гори,
шляхи Мої будуть піднесені.
Ось ці приходять здаля,
і ось ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни».
Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте славно, ви, гори,
бо Господь утішив свій люд
і змилосердився над його убогими.
А Сіон сказав:
«Господь мене покинув, забув мене Владика мій!»
Невже може забути мати своє немовля,
щоб не мати жалю до сина свого лона?
Та хоча б вона й забула, Я тебе не забуду.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 145(144), 8-9. 13вг-14. 17-18 (П.: пор. 8)
Бог – милостивий, довготерпеливий.
Щедрий Господь і милосердний, *
довготерпеливий і милостивий дуже.
Господь до всіх добрий; *
Його милості – на кожному Його ділі.
У своїх словах Господь вірний *
і праведний – в кожному своєму ділі.
Господь підтримує всіх, які падають, *
і усіх повалених підносить.
Праведний Господь на всіх своїх дорогах *
і милосердний в кожному своєму ділі.
Господь близький до всіх, які Його кличуть, *
до всіх, які кличуть Його у правді.
Спів перед Євангелієм
Йн 11, 25а. 26
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Я є воскресіння і життя, – слово Господнє, –
кожний, хто вірить у Мене, – не помре повіки.
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави
Євангеліє
Йн 5, 16-30
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Того часу Ісус відповів юдеям: «Мій Отець працює дотепер, – працюю і Я».
Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити, і не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав своїм Отцем, роблячи себе рівним Богові.
Тож у відповідь Ісус говорив їм: «Воістину, воістину кажу вам: Син не може робити нічого сам від себе, а тільки те, що бачить, що Отець робить; що Він робить, – те саме й Син робить. Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися. Отож, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє. Адже Отець не судить нікого, але весь суд дав Синові, щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина,той не шанує і Отця, який Його послав.
Воістину, воістину кажу вам, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя. Воістину, воістину кажу вам, що надходить година, – і вона є нині, – коли мертві почують голос Сина Божого і ті, які почують, оживуть. Бо як Отець має життя в собі,так дав і Синові мати в собі життя. І дав Йому владу суд чинити, бо він є Сином Людським.
Не дивуйтеся цьому, бо надходить година, в котру всі, хто в могилах, почують Його голос; і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, – у воскресіння суду. Не можу Я сам від себе робити нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю своєї волі, але волі Того, хто Мене послав».
