Римо-католицький календар
9 січня
Перше читання
1 Йн 4, 11-18
Читання з Першого Послання святого апостола Йоана
Улюблені, коли Бог нас так полюбив, то й ми повинні любити одне одного! Бога ніхто ніколи не бачив. Коли любимо одне одного, то в нас перебуває Бог, і Його любов у нас – досконала. Що ми перебуваємо в Ньому, а Він у нас, дізнаємося з того, що Він нам дав від свого Духа. І ми побачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу. Якщо хто визнає, що Ісус є Божий Син, то в ньому перебуває Бог, а він – у Богові. І ми пізнали й повірили в любов, яку Бог має в нас. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Богові, а Бог перебуває в ньому. Таким чином, любов стала в нас досконалою, щоб ми мали сміливість у день суду, бо як Він, так і ми є в цьому світі. У любові немає страху, але досконала любов проганяє страх, оскільки страх передбачає покарання; хто ж боїться, той недосконалий у любові.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 72(71), 1-2. 10-11. 12-13 (П.: пор.11)
Вклоняться Богу всі земні народи
або: Поклоняться тобі, Господи, всі народи землі.
Боже, дай свій суд цареві, – *
і синові царя свою справедливість,
щоб він судив у справедливості народ Твій *
і судом – Твоїх убогих.
Принесуть дари царі островів і Тарсу, *
наблизяться з дарами царі Шеви і Сави.
Йому всі царі поклоняться, *
йому служитимуть усі народи.
Бо він визволить знедоленого, що голосить, – *
убогого, в якого помічника немає.
Він змилосердиться над бідним і вбогим, *
і спасе душі нужденних.
Спів перед Євангелієм
Пор. 1 Тим 3, 16
Алілуя, алілуя, алілуя
Слава Тобі Христе, проповідуваний між народами;
слава Тобі, Христе, в Тебе повірили у світі.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 6, 45-52
† Читання святого Євангелія від Марка
Після того, як п’ять тисяч чоловіків наситилися, Ісус змусив своїх учнів негайно сісти в човен і раніше за Нього пливти на той бік, до Витсаїди, а Він тим часом відпустить людей. І, відпустивши їх, Він пішов на гору помолитися.
А як настав вечір, човен був серед моря, а Він сам-один на суходолі. Побачивши їх, як мордувалися веслуванням, – бо вітер дув супроти них, – близько четвертої сторожі ночі Він підійшов до них, ідучи по морю, і хотів їх минути.
Вони ж, побачивши Його, як Він іде по морю, подумали, що то привид, і закричали, бо всі Його побачили і жахнулися. І тут же Він заговорив з ними, і сказав їм: «Відваги, це Я є, не бійтеся!» Він увійшов до них у човен – і вітер ущух.
І вони були у собі дуже сильно здивовані. Адже вони не зрозуміли чуда з хлібами, бо їхнє серце було закам’янілим.
Слово Господнє