Святої Марії Магдалини (Свято)
Перше читання
Пп 8,6-7
Читання з Пісні пісень
Поклади Мене печаттю на твоїм серці, печаттю на твою руку; любов бо, як смерть сильна; ревнощі люті, немов пекло. Стріли її – вогненні стріли, правдиве полум'я Господнє.
Водам великим любови не вгасити, ані рікам її не затопити. Якби хто за любов віддав скарби свого дому, зазнав би лиш погорди великої.
Слово Боже
Або:
2 Кор 5,14-17
Читання з Другого послання святого Павла Апостола до корінтян
Брати:
Любов доХриста спонукує в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли. А Він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для Того, хто за них умер і воскрес.
Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то Його вже тепер собі не так уявляємо. Тому, коли хтось у Христі, той – нове створіння. Старе минуло, настало нове.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 63
До Тебе, Боже, прагне душа моя
Боже, Ти Бог мій! *
Тебе шукаю пильно.
Тебе душа моя прагне, *
Тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
Отак і я у святині Тебе виглядаю, – *
побачити силу Твою й Твою славу.
Твоя бо милість ліпша від життя, *
уста мої славитимуть Тебе.
Отак буду Тебе хвалити поки життя мого, *
у Твоїм імені здійматиму мої руки.
Душа моя насититься, немов туком та оливою, *
уста мої веселим голосом хвалитимуть Тебе.
Бо Ти прийшов мені на допомогу, *
і в тіні крил Твоїх я ликуватиму.
Душа моя до Тебе лине, *
мене підтримує Твоя десниця.
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя
Розкажи, Маріє, що в путі зустріла?
Воскреслого Христа я сяйво узріла.
Господа живого бачила, гріб пустий,
І ангельських свідків, полотно і хустки.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 20,11-18
Слова Євангелія від святого Йоана
Першого дня тижня Марія Магдалина прийшля до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить – камінь відкочено від гробниці.
Марія стала перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу, і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять – один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове.
І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?»
«Узяли мого Господа, – відвічає їм вона, – і не відаю, де покладено Його».
Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус.
І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?»
Гадавши ж вона, що це садівник, говорить Йому: «Пане, коли Ти забрав Його, то повідай мені, куди ти Його поклав, – а я заберу Його». Мовить до неї Ісус: «Маріє!»
А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» – що у перекладі означає: «Учителю!»
А Ісус їй каже: «Не стримуй Мене, не зійшов бо я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Іду Я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого».
І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа», – та й що Він це їй повідав.
Слово Господнє
