Перше читання
Сир 35, 12-14. 16-18
Читання з Книги Сираха.
Господь бо – Суддя,
Він не зважає на особи.
А й не зважатиме на особу Він проти бідного –
Він бо вислуховує просьбу покривдженого.
Сироти проханням Він не погордує,
ані вдовою, яка свою скаргу виливає.
Хто служить, той буде доброзичливо прийнятий,
і молитва його аж до хмар досягне.
Смиренного молитва крізь хмари пробивається:
він не матиме втіхи, аж поки вона не дійде;
не спиниться, поки Всевишній над ним не зглянеться
й не розсудить справедливих та й не вчинить розправи.
Слово Боже.
Респонсорійний псалом
Пс 34(33), 2-3. 17-18. 19 і 23 (П.: 7а)
Бідний покликав і Господь вислухав.
Благословлю Господа повсякчасно,
завжди хвала Його в устах у мене.
Душа моя нехай Господом хвалиться;
нехай покірні чують те й веселяться.
А обличчя Господнє проти злочинців,
щоб знищити з землі їхню пам’ять.
Візвали праведні, і Господь почув їх
і з усіх скорбот їхніх врятував їх.
Близький Господь до тих, у кого розбите серце;
прибитих духом Він спасає.
Господь визволяє душу слуг своїх,
і хто до Нього прибігає, покараний не буде.
Друге читання
2 Тим 4, 6-9. 16-18
Читання з Другого послання святого Павла Апостола до Тимотея.
Найдорожчий:
Я вже готовий на ливну жертву, і час мого відходу настав. Я боровся доброю борнею, скінчив біг – віру зберіг. Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов’ю чекали на Його появу.
Старайся прийти до мене якнайскоріше. При першій моїй обороні нікого не було при мені, всі мене покинули! Нехай їм то не буде пораховано! Проте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули, а я визволився з левиної пащі.
Господь звільнить мене від усякого лихого вчинку і спасе мене для свого небесного царства. Йому слава на віки вічні. Амінь.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
2 Кор 5, 19
Алілуя, алілуя, алілуя.
Бог у Христі примирив собі світ,
поклавши в нас слово примирення.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 18, 9-14
+ Слова Євангелія від святого Луки.
Ісус сказав до деяких, що були певні про себе, мовляв, вони спаведливі й ні за що не мали інших, цю притчу: «Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий – митар.
Фарисей, ставши, молився так у собі: „Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди – грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину”. А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: „Боже, змилуйся надо мною грішним!”
Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, – вивищений».
Слово Господнє.
