Перше читання
Ді 3, 1-10
Читання з Діянь Апостолів
Петро і Йоан ішли у храм на молитву о дев’ятій годині. А був там чоловік кривий від лона матері своєї, якого приносили і клали щодня біля дверей храму, що звалися Красними, просити милостині від тих, що йшли до храму. Як тільки він побачив Петра і Йоана, що саме входили у храм, попросив у них милостиню.
Петро з Йоаном, споглянувши на нього, сказали: «Глянь на нас!» Той вдивлявсь у них, сподіваючися щось від них дістати. Петро промовив: «Срібла й золота нема у мене; що ж маю, те тобі даю: В ім’я Ісуса Христа Назарянина, встань і ходи!» І схопивши його за правицю, підвів його, і тієї хвилі окріпли його ноги з суглобами. Встав той, зірвавшись, і почав ходити й увійшов з ними у храм, ходячи, підскакуючи і хвалячи Бога.
Увесь народ бачив, як він ходив і хвалив Бога. Вони пізнали його, що це той, який сидів при Красних дверях храму для милостині, і сповнилися страхом та здивуванням над тим, що йому сталося.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 105(104), 1-2. 3-4. 8-9 (П. Пс 33(32), 5б)
Повна земля вся благодаті Бога.
або: Алілуя.
Хваліте Господа, взивайте Його ім’я, *
звіщайте між народами Його учинки.
Співайте Йому, псалми Йому співайте, *
розповідайте про всі Його діла чудесні.
Хвалітеся Його святим ім’ям, *
хай радується серце тих, що Господа шукають.
Шукайте Господа і Його силу, *
шукайте Його обличчя завжди.
Він вічно пам’ятає про союз свій, *
слово, що заповідав на тисячу родів,
союз, що уклав з Авраамом, *
і свою клятву Ісаакові.
Спів перед Євангелієм
Пс 118(117), 24
Алілуя, алілуя, алілуя
Цей день учинив Господь,
радіймо і веселімся в ньому.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 24, 13-35
Ісуса пізнали при ламанні хліба
+ Слова Євангелія від святого Луки
Першого дня тижня двоє учнів Ісуса ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму, і розмовляли між собою про те, що сталось. А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Ісус, наблизившись, ішов разом з ними, але очі їм заступило, щоб Його не пізнали.
Він їх спитався: «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою?» Ті зупинились, повні смутку. Озвався тоді один з них, на ім’я Клеопа, і Йому каже: «Ти ж бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося?»
І Він спитав їх: «Що таке?»
Вони ж Йому сказали: «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім – ділом та словом перед Богом і всім народом, – та як наші первосвященики й князі видали Його на засуд смертний і Його розіп’яли. А ми сподівались, що це Він Той, Хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось! Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробниці, та, не знайшовши Його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що Він живий. Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; Його ж вони не бачили».
А Він промовив до них: «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли! Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?» І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до Нього.
Коли вони наблизились до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. Вони ж наполягали, кажучи: «Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився». І Він увійшов, щоб зостатись. І от, як Він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм. Тоді відкрились в них очі, і вони Його пізнали. А Він зник від них. І казали вони один до одного: «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли Він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?»
І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, які їм сказали: «Христос справді воскрес і з’явився Симонові». І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони Його пізнали при ламанні хліба.
Cлово Господнє
