1) Що таке «Богопосвячене життя»? 2) Як виглядає повсякденність богопосвячених людей (священиків, монахів, монахинь)? 3) Що таке «обіти»? 4) Чому саме ці три обіти – чистота, убогість і послух? 5) Що б ти хотів сказати богопосвяченим?
1) Я думаю, що богопосвячене життя — це означає зважитися на любов, вірність і жертовність.
2) Той, хто усвідомлює велич цього, переживає в серці радість кожного дня. А той, хто не усвідомлює до кінця велич цього дару, то йому завжди чогось бракує, постійно думає, що має щось шукати і так блукає сам у собі…
3) Обіти — це закарбування рішення служити й жити з Богом.
4) Тому що чисте серце бачить Бога. А бідність тому, що любов до грошей є коренем зла. Якби не було бідності, то людина могла б легко впасти у гріх любові до грошей. А цей гріх тягне за собою й інші гріхи. А послух тому, що послухом ми вчимося бути смиренними, і гординю змінюємо на смирення.
5) Щоб вони щодня раділи тому, що Богу подобається перебувати в їхніх серцях і в їхніх домівках. Щоб знову і знову нагадували це собі. І щоб багато дякували
Симона (23 р.), Словаччина
1) Думаю, що Богові посвячене життя – це ніщо інше, як життя, посвячене людям. Ісус є у цьому нам прикладом. Він не лише показує, як потрібно служити людям, але й помирає за людей на хресті. Посвятити життя Богові можна у різний спосіб: священиче життя, монаше, життя в спільноті або створення сім’ї. Можливо, хтось захоче відмовитися від усього цього. Та найголовніше – це жити з Богом кожної миті свого життя, віддавати Йому все, з чим доведеться зіткнутися. Тільки тоді можна сказати, що я посвятив своє життя Богові!
2) Кожний день по-своєму унікальний. Думаю, одночасно дуже складний, радісний і дивовижний. Завжди присутнє щось захоплююче нове і набридливе старе. У кожному дні доведеться зустрітися з труднощами, а часом буде хвилина на спокійний відпочинок. Неможливо відповісти за інших людей, але я бачу це саме так. Не буває однакових днів, коли їх проживаєш для Бога.
3) Обіт – це обіцянка, дана Богові. Жертва для Бога. .
4) Чистота. Дозволяє бути чистим перед Богом. Допомагає бути близько біля Бога і чути Його голос.
Убогість. Дозволяє бачити світ у всій його красі, бачити добро і зло, а також навчає приймати і чинити добро людям.
Послух. Дає силу в боротьбі зі злом, навчає смиренню. І є великим щитом проти диявола.
5) У будь-якому покликанні головне все робити з любов’ю, як навчав Ісус. А також усе робити для інших, а не для себе. «Це Моя заповідь, щоб ви любили один одного, як Я вас полюбив!» (Йо. 15:12)
Андрій (21 р.), Білорусь
1) Це радісне життя, де людина вчиться довіряти Богові. Жити за словами Святого Письма і молитвою «Отче наш». Просто жити в світлі Бога.
2) Молитися й трудитися. Не зневірюватися, за все дякувати Богові.
3) Обіцянки, дані Богові.
4) Чистота для того, щоби зло не мало важелів впливу на людину. (Убивати брехливі помисли при першій їхній появі). Під бідністю мається на увазі шукати Боже і збирати Небесні Скарби. Усе світське як прийшло, так і відійде, але не вчинені з любові діла. Послух… Як же мені його не вистачає! Бог захищає нас, продумує за нас усе життя, веде, любить, Він – безодня милосердя, прощення. І я, злосливий та невдячний, не можу змусити себе послухати Його Слова Любові. Любов… вона не голосна, а ми звикли жити в шумі, тому нам і не вистачає Любові. Тож просімо її в Нього, адже послух без любові – рабство.
5) Я захоплююся їх мужністю, дякую їм за подвижництво, відданість Богові. Будь-який християнин – воїн, в цій духовній боротьбі вони йдуть попереду й часто першими приймають на себе удар темряви. Вони є прикладом та живим свідченням буття Божого. Захоплююся їхньою жертовністю, готовністю віддати своє життя за друзів своїх. Посвячені Богові найперше повинні усвідомлювати, що вони готові слідувати за Христом до кінця, аж до смерті. Як і Він це зробив. Я не знаю, чи зміг би я так. Я, напевне, почасти перекладаю на них відповідальність за свідчення про Христа світові.
Арсеній (19 р.), Василій(14 р.), Росія