Літургія на 14 квітня, понеділок
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Іс 42, 1-7
Читання з Книги пророка Ісаї.
Так говорить Господь: «Ось Мій Слуга, якого Я підтримую, Мій вибраний, якого вподобала Моя душа. Я поклав духа Мого на Нього: Він понесе народам право. Він не буде кричати, ані вигукувати, і голосу свого на вулиці не дасть почути. Надломленої очеретини не доламає; льону, що куриться, Він не погасить; в істині провістить право. Він не ослабне і не зламається, аж поки не встановить на землі право, і острови чекають Його закон. Так говорить Бог, Господь, який створив небеса і розпростер їх, який ствердив землю з усім, що вона родить; Він, який дає на ній дихання людям, дух тим, хто по ній ходить: “Я, Господь, покликав Тебе у праведності, Я взяв Тебе за руку, Я чуватиму над Тобою. Я поставлю Тебе як завіт для народу і як світло язичникам, щоб сліпим очі відкривати, виводити з в’язниці в’язнів, з темниці тих, хто сидить у темряві”». Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 27, 1. 2. 3. 13-14
Рефрен: Бог – моє світло і моє спасіння.
1.Господь – моє світло і моє спасіння. *
Кого мені боятись?
Господь – мого життя твердиня. *
Кого мені жахатись?
2.Коли підступали до мене злочинці, *
щоб їсти моє тіло, –
мої гнобителі і мої супостати, – *
вони падали і знемагали.
Якщо проти мене табори повстануть, – *
не злякається моє серце.
3.Якщо проти мене війна повстане, – *
я й тоді надію буду мати.
4.Я ж маю надію побачити блага Господні *
у живих країні.
З нетерпінням чекай на Господа, будь мужнім, *
нехай зміцняється Твоє серце – Господа очікуй!
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Витай, наш Царю,
лише Ти милуєш нас, грішних.
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 12, 1-11
† Читання святого Євангелія від Йоана.
За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, якого Ісус воскресив із мертвих. Там Йому влаштували вечерю, і Марта служила, а Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі. Марія, взявши фунт мира зі справжнього дорогоцінного нарду, помазала Ісусові ноги й свої м волоссям обтерла їх. Дім наповнився ароматом мира. Каже Юда Іскаріотський, один з Його учнів, той, який мав Його видати: «Чому б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати бідним?» Він сказав це не тому, що турбувався про бідних, але тому, що був злодієм і, маючи скриньку на гроші, носив те, що вкидали. Тоді Ісус сказав: «Облиш її! Треба, щоб вона зберегла це миро на день Мого похорону. Адже бідних ви завжди зі собою маєте, Мене ж – не завжди маєте». Великий натовп юдеїв довідався, що Він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоби побачити Лазаря, якого Він воскресив із мертвих. Тож первосвященники змовилися, щоб і Лазаря вбити, бо через нього багато хто відходив від юдеїв і вірив в Ісуса. Слово Господнє.