+ Слова Євангелія від святого Луки Ісус пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли Його учні й сила народу. Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в ...
Лк. 10, 38-42; 11, 27-28. 38. Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату. 39. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ...
Послання Богородиці, через візіонерку Мір’яну Драгічевич-Солдо, 2 березня 2019 року
"Дорогі діти, називаю вас апостолами Моєї любові. Показую вам Мого Сина, Який є правдивим миром та правдивою любов'ю. З Божої милості, як Мати, хочу вас вести до Нього. Діти Мої, тому закликаю вас, щоб, виходячи від Мого Сина, ви перевіряли себе, щоб серцем дивилися в Нього й серцем бачили, де ви є та куди йде ваше життя. Діти Мої, закликаю вас зрозуміти, що завдяки Моєму Синові живете – через Його любов і жертву. Ви просите Мого Сина, щоб був до вас милостивий, і Я ВАС закликаю до милосердя. Просите Його, щоб був до вас добрий і щоб вам прощав, а скільки часу Я вас прошу, Моїх дітей, щоб ви прощали й любили всіх людей, яких зустрічаєте. Коли серцем зрозумієте Мої слова, зрозумієте й пізнаєте правдиву любов та зможете бути апостолами тієї любові, Мої апостоли, Мої дорогі діти. Дякую вам".
Щорічне послання Богородиці через візіонерку Іванку Іванкович-Елез 25 червня 2026 року. Під час останнього щоденного об’явлення, 7 травня 1985 року, Богородиця відкрила Іванці останню – десяту – таємницю й сказала, що протягом усього життя Іванки буде їй об’являтися раз на рік – у річницю об’явлень. Так сталося й цього року. Об’явлення тривало 4 хвилини (18:35-18:39). У цей час Іванка була в себе вдома, де присутньою була тільки її сім’я. Після об’явлення візіонерка Іванка сказала: «Богородиця дала нам таке послання: «Дорогі діти, несіть мир
Літургінйий зошит 12 ВЕРЕСНЯ, СУБОТА Лк 6, 43-49 † Читання святого Євангелія від Луки. Того часу Ісус сказав своїм учням: «Немає доброго дерева, яке родило б поганий плід, ані поганого дерева, яке родило би добрий плід. Бо кожне дерево пізнається зі свого плоду; з тернини не збирають смокви, а з колючого куща не збирають винограду. Добра людина з доброго скарбу свого серця виносить добро, а погана – зі злого скарбу свого серця виносить зло, бо з надміру серця промовляють його ...
