Слава Ісусу Христу!Мене звати Ірина, і це моя коротенька розповідь про останню поїздку в Меджуґор'є. Меджуґор'є – це, безсумнівно, місце, яке дуже любить моя душа. Це місце, до якого прагну повертатися. Місце сили, місце спокою…
У липні Бог подарував мені можливість знову побувати тут і прожити чудовий місяць у спільноті «Світло Марії». Очікувала цієї поїздки дуже сильно, бо відчувала великий тягар внутрішньої втоми. Останні два роки були для мене стресовими й важкими. Відчуття загубленості, брак сили до молитви, постійне відчуття тривоги. Я дуже потребувала просто побути з Богом у тиші. Знала, що таке відчуття віднаходжу лише в Меджуґор'ї. У мене було враження, ніби Господь Сам хотів, щоб ця поїздка відбулася, тому що все складалося, як за планом – згода нареченого, справи, робота… Усе відбувалося так, щоб я змогла поїхати. По приїзді дуже рада була зустрітися з членами спільноти. Було відчуття, ніби повернулася додому, бо приїхала туди вже не вперше. Досвід попередніх моїх поїздок давав мені впевненість у тому, що цього разу знову буде відразу багато миру й радості. Натомість почала переживати внутрішню боротьбу. У мене було відчуття, ніби я не можу себе віднайти серед цих людей, яких насправді знаю і люблю. Ішли дні, а відчуття були ті самі. У деяких моментах більшою мірою, у деяких – меншою.
Старалася максимально зайняти себе роботою, щоб цього не відчувати. І так тривало десь півтора тижня, рівно до моменту сповіді. Тоді вперше в житті відчула, яка це велика сила. Від цього часу всі дивні відчуття відступили. Це було таким явним знаком Господньої присутності. Нарешті змогла відчути спокій, порадіти й насолодитися своїм побутом у Меджуґор'ї.
За цей місяць познайомилася з багатьма людьми, і це для мене було теж цікавим досвідом, тому що до декого відразу відчувала внутрішній барʼєр, який в результаті перемінився на велику любов до них. Я старалася приглянутися до людини – і натомість отримувала натхнення і мотивацію від її ділення та розповідей. Для мене це означало «побачити в людині Ісуса» на практиці. Дякую Господу й Діві Марії за чудовий місяць, проведений у цьому святому місці. Дякую за спільноту «Світло Марії», яка для мене є світлом і де є добрі друзі. Дякую за нові знайомства, за досвід побувати на молодіжному фестивалі, за час молитви, бо його мені дуже бракувало. За добрі думки та ідеї. Бог не вирішив моїх проблем та питань, але подарував мені трохи внутрішнього спокою і натхнення до того, щоб наново будувати своє життя. Дав розуміння, що маю подбати про своє здоров’я.
Після повернення у своє буденне життя відчуваю невеличкі зміни. Я стала трохи спокійнішою, і це дає мені можливість потрошки повертатися до молитви. Більше почала довіряти Богові. Відчуваю великий поклик до пошуку – себе та свого призначення в цьому світі. Прошу про молитву за мене в цьому наміренні. Хай Господь благословить усіх, хто читатиме цей текст. Слава Ісусу і Марії!
