На календарі був серпень 2014 року, коли в Україні щораз більше наростав збройний конфлікт. Ми ставали свідками страшних трагедій, які приносила із собою війна. Сотні невинних жертв, смерть, покалічені людські життя, зранені душі, спустошена земля, ненависть, спокій під загрозою. Ми безпомічно стежили за подіями.
Ми запитували себе: що можемо зробити ми? Хотілося бігти й допомагати, рятувати душі та життя й бути близько фізично.
Відповідь ми знайшли в посланнях Цариці миру – молитвою й постом можна зупинити війни.
29 вересня 2014 року ми почали організовувати безперервну молитву Розарію й піст за здійснення планів миру Богородиці у всьому світі й за Її намірення. Ми святкуємо п’яту річницю щирого заклику до Бога за мир. Віруємо обіцянці Марії: «Дорогі діти, молитвою й постом можна зупинити навіть війни»; «Моліться й постіть, аби Бог дарував вам мир».
Дякуємо всім вам, хто проводив години на колінах із розарієм у руках, дякуємо за безперервний піст за цей дорогоцінний дар миру в усьому світі.
Єднаймося й надалі, продовжуючи з радістю й надією.
Молитовна спільнота «Світло Марії»
«Мир вам, дорогі брати й сестри! Дякую Вам за дар безперервної молитви та посту.
Про безперервну молитву на вервиці ми дізналися через спільноту "Світло Марії" і були запрошені до участі в ній із самого її початку. А безперервний піст у намірах БОГОРОДИЦІ був організований у нашій молитовній групі від початку її існування, а це вже 14 років. Якраз цього року виповнилося 14 років, як ми збираємося на спільну молитву.
Що дає нам ця молитва? Дуже багато: усвідомлення того, що Матір Божа довіряє нам. Ця молитва дисциплінує нас, зміцнює віру, об’єднує нас. Іноді молитва дає духовну радість, іноді буває дуже важкою, але віримо, що кожна наша молитва за мир буде почута Богом і свого часу принесе плоди. Кожен із нас хотів би подарувати щось Богородиці, зробити Їй приємне, принести радість. Адже якщо ми з Нею в школі молитви та життя, Вона радіє.
Одна з учасниць групи запропонувала, щоб ми присвятили 17 число кожного місяця безперервній молитві на вервиці. Так ми й молимося...
Для мене це завжди незвичайний день. У цей день я відчуваю близькість МАМИ МАРІЇ, єдність нашої Церкви. Після цієї молитви в моє серце приходить Божий мир, який відрізняється від миру, що дає людська захищеність. Ця молитва дає усвідомлення моєї потрібності Богові, Марії та нашій Церкви.
Завжди намагаюся просити Її, щоб я уміла постити серцем і витримати піст. Вона завжди допомагає. Коли забуду попросити, буває, важко витримати. Але точно Вона каже в посланнях, що «постом можуть бути війни зупинені, війни нашої невіри та страху».
У групі ми ділилися свідченнями, що коли постиш, то Месу переживаєш по-іншому, більш глибоко. Іноді після Меси хочеться співати, славити Бога, обійняти своїх братів і сестер, обійняти весь світ!
Олена, Марина й молитовна група, Білорусь
«Про молитву Вервиці протягом години я дізналася в Меджугор'є. Беру участь в ній після поїздки в Меджуґор'є на зустріч для людей з інвалідністю в 2018 році - вже більше року. Ця молитва означає для мене дуже багато - зв'язок мого серця і Серця Діви Марії. Це як переливання крові по краплях. Одне «Радуйся, Маріє» - це одна крапля. Важливість молитви видно по перешкодам (дуже багато відволікаючих думок). Ще - це зв'язок з душами людей з інших країн світу, це чудово допомагає від самотності. Протягом години ми разом 3-6 чоловік з різних країн і це диво.
Піст дуже радує душу. У другій половині дня посту вона радіє і вільна.
Піст показує точно все сміття і всі болячки душі, загострюються образи, страхи. Можна записати і працювати над цим. До кінця дня настає мир ...
Олена, Росія
Будучи в Меджуґор'є останній раз в липні цього року, коли булу зустріч з групою з України, я слухала і почула для себе дуже важливу річ, а саме фразу з послання Богородиці «дякую за Ваші молитви, бо завдяки їм війна закінчилася швидше»... Це змусило мене більше переконатися у силі молитви, в тому, що ті мої інколи такі недосконалі молитви і жертви є важливими.
Ірина, Україна
«Слава Ісусу Христу!
Розарій я молюся щодня, як того просить Богородиця. А кожного 14-го числа в місяці намагаюся приєднуватися до безперервної молитви на вервиці разом з сестрами і братами з Литви.
За цей час, що беру участь в цій молитві, я отримала дар спокою і надії, також і в моїх особистих інтенціях, а моя внучка, яка живе в Сінгапурі почала відвідувати св. Месу. Спасибі нашій Небесній Мамі!»
Ірена, Литва
