Єдиний захід, на який я однозначно не хотів їхати паломником у Меджуґор’є, був семінар посту, молитви й тиші. Я прийняв це запрошення лише тому, що два роки тому назад, на свято Пресвятої Богородиці (Григоріанський, римо-католицький календар), о 5-й хвилині після опівночі, Діва Марія змінила моє життя й життя моєї сім’ї. Я не вів добрий спосіб життя, але це запрошення я прийняв, повіривши, що Діва Марія приготувала для мене щось особливе.
Спершу я думав, що Вона покликала мене, аби я кинув палити. Проте витримав без цигарок усього один день семінару – більше не міг терпіти. Другого дня закурив, а потім із докорами сумління і розчаруванням у собі молився на вервиці: «Господи Ісусе Христе, Сину Бога живого, помилуй мене грішного». Так молячись, я йшов до статуї Воскреслого Ісуса, що знаходиться позаду костелу, і просив у Господа прощення за те, що не можу витримати. У серці відчував велике засмучення, адже порушив те, до чого Він мене закликав (кинути палити), але це було лише моє уявлення.
Раптом я почув голос усередині себе: «Ти приїхав сюди не для цього». І поступово мені почали відкриватися речі, ради яких я повинен був сюди приїхати. Коли ми піднімалися на гору Подбрдо, у часі розважання над другою Радісною таємницею я почув слова, які надзвичайно торкнулися мене: «Для здійснення Своїх задумів Діва Марія потребує тебе такого, яким ти є».
«…Ісус часто «вирішував справи за столом», Він любив проводити час із друзями за трапезою. Отак за столом вирішувалися великі справи…»
Перш ніж приїхати до Меджуґор’я, я читав деякі християнські видання, і мене зацікавили послання з Фатіми: останньою битвою диявола на цій землі буде битва за сім’ї. І я зрозумів, що Діва Марія змінила моє життя, життя моєї сім’ї, а тепер хоче її укріпити, і не лише мою сім’ю, а й усі сім’ї у світі.
Протягом усього свого життя я тікав від сім’ї. Грав у футбол, від’їжджав на цілий тиждень на заробітки, а коли повертався на вихідні додому, то на першому місці була не сім’я, а футбол. Зі спільного обіду з сім’єю, я завжди швидко тікав, щоб пограти футбол. Так я тікав від життя. Приходив пізно ввечері чи навіть уранці – і знову їхав на роботу.
Але два роки тому Діва Марія різко поміняла напрям мого життя. І на цьому семінарі я почав розуміти, де моє місце, – за спільним столом із моєю сім’єю. На одній лекції нам сказали, що Господь Ісус часто «вирішував справи за столом», Він любив проводити час із друзями за трапезою. Отак за столом вирішувалися великі справи. Я збагнув, що моє завдання на цьому семінарі – це завдання батька, який повинен бути головою столу, опорою дружині й дітям.
«…Моє чільне місце – саме за столом, звідки я повинен слухати всю свою сім’ю, подавати їй приклад і просити про Боже благословення для нас…»
Знаю, що багато сьогодні відходять від столу, і тому наші сім’ї гублять згуртованість, тому шлюби розпадаються. Тут, на цьому семінарі, я зрозумів, наскільки важлива їда, яку благословив для нас Господь Бог, наскільки важлива та людина, яка з любов’ю приготувала для мене цю їжу. Я усвідомив, як важливо розмовляти за столом зі своєю жінкою, зі своїми дітьми, якими нас благословив Господь. Моє чільне місце – саме за столом, звідки я повинен слухати всю свою сім’ю, подавати їй приклад і просити про Боже благословення для нас, отримане через Таїнство Подружжя, яке має велику силу, і то навіть не можемо собі уявити, наскільки велику!
Ось чому я хочу закликати всіх подругів – збирайтеся за столом на обід, на недільний обід і протягом тижня, якщо, звичайно, дозволяє робота. Це має величезну силу для розвитку й згуртованості наших сімей, а найголовніше – для майбутнього наших дітей.
Дякую Тобі, Господи Боже.
(Томаш, Словаччина)
