Ніхто не може точно сказати, скільки сталося чудесних оздоровлень від того часу, коли в меджугорській парафії об'явилася дітям Пречиста Діва Марія.У Меджугор’ї їх записано більше як шістсот. Задокументовано оздоровлення від найважчих хворіб до загоєння видимих ран. Між тими численними оздоровленнями деякі фундаментально досліджені і науково - теологічно оброблені, тому немає ніяких серйозних сумнівів у їх надзвичайному характері. Одне з таких оздоровлень, які не підлягають поясненням, отримав 51-літній Артур Бовле, американець із Гінґаму біля Бостону, котрий був на крок від смерті.
Він хворів на рак нирок, а пізніше ця хвороба поширилася і на легені. Лікарі, розвівши руками, передбачили йому скору смерть.
«Року 1999-го констатували, що в мене рак. Спочатку це був рак нирок, які були прооперовані. Вилучили одну нирку. Вважалося, що цією операцією буде усе вирішено. Вісім місяців пізніше я пішов на контроль, і лікарі виявили три ракові пухлини у правій легені. Дали мені менше п’яти відсотків шансу вижити. Не змогли допомогти ні радіаційне випромінювання, ні хіміотерапія… Єдиною надією лишилась операція з вилучення правої легені. В той час мій найкращий приятель запитав, чи я чув про Меджугор’є. Я пригадав, як десять років тому моя дочка, котра вивчає медицину, привезла книжку з Меджугор’я під назвою «Меджугорські послання» і
подарувала її своїй мамі – моїй дружині. Моя дружина читала мені ці послання, але я на них не звертав особливої уваги. І після того, як мій приятель запитав мене про Меджугор’є, я пішов додому і запитав дружину: «Що це таке насправді Меджугор’є, що саме ти мені говорила про Меджугор’є?» Вона мені розказала все про це місце молитви, любові, миру, оздоровлення… Тиждень пізніше нас троє: я, чоловік сестри моєї дружини Кевін Ґіль і приятель Роберт Ґріффін, – сіли в літак і прибули до Меджугор’я».
Після довгої подорожі Артур з важким раком легенів, відразу по приїзді до Меджугор’я, з приятелями пішов до церкви св. Якова на вечірню Службу Божу. В церкві було дуже багато людей, він разом з іншими молився вервицю. Між молитвами всі співали «Аве Марія». Його дуже зворушило, коли побачив, як усі водночас, від цілого серця, співають. Це його підбадьорило, додало йому сили. Наступного дня він з приятелями пішов до сповіді. Знайшли священика, який, як потім казали, був дуже до них приязним. Коли Артур закінчив сповідь, депресія і переживання, котрі його охоплювали, вийшли з нього. Став як нова людина. Потім вони пішли до меджугорської ювелірної крамниці і там, грою долі, зустріли візіонерку Віцку. Після того, як їй розповіли про Артурову хворобу, Віцка молилася над ним. У той момент пережив дуже важливий і сильний досвід. Після того вирішив із приятелями вийти на гору Крижеваць.
Мир з Меджугор’я
Того дня дощило. Коли я вилізав на гору, дуже змучився і відчував сильні болі, мав відчуття, що ставало все гірше і гірше... В грудях мене усе боліло так, як ніколи до цього часу. Вилізли ми на вершину. Були лише ми втрьох на горі Крижевац. Молилися всім серцем, щоб Бог простив нам усі наші гріхи і щоб поміг мені оздоровитися. Ми, троє дорослих мужчин, молилися плачучи… Опісля я подзвонив по мобільному телефону до дружини, бо мав таке ж відчуття, як і мій приятель, що зі мною щось чудесне стається і сталося якраз на горі Крижевац. Вона мені сказала, що за чотири дні після мого повернення з Меджугор’я відбудеться операція з вилучення моєї правої легені. Я попросив дружину, щоб запитала в лікаря, чи можна ще раз перед операцією, коли повернуся до Америки, оглянути все і повторно встановити діагноз, і щоб усе це вона організувала, наскільки це можливо. Незабаром після того секретарка лікаря, котрий мав зробити операцію, подзвонила мені і сказала: «Пане Бовле, ми знаємо, що ви у Меджугор’ї, і знаємо, чому ви там. Це
дивна річ. Але ви маєте рак, і він не зникне, повірте мені. Будьте переконані, ми повинні зробити операцію». Після такої відповіді моя дружина зв’язалася з іншим лікарем. Коли я приїхав додому, всім сказав: «Бог мене оздоровив, я оздоровився у серці. Духовно оздоровився. Все, що я мав у собі гниле і нездорове, я викинув із себе у Меджугор’ї на сповіді». Тоді розказав їм усе, що зі мною сталося, і тим самим пояснив те, що я їм сказав на самому початку. Був мир у серці, коли я це говорив. Це той мир, котрий я привіз зі собою із Меджугор’я. А все те, що я сказав пізніше, підтвердилося, коли я пішов до іншого лікаря і зробив новий аналіз.
«Я пішов до іншого лікаря, з котрим дружина домовилася про огляд, і приніс йому всі попередні і нові рентгени. Лікар попросив мене почекати п’ять хвилин, а потім запросив увійти до свого кабінету. Чухав бороду і дивно виглядав. Сказав мені, що рак просто зник, немає його. Ми покликали всіх лікарів, які мали бути при операції, і повідомили їх про це. Всі з великим здивуванням прийняли цю новину.
Джерело : Газета "Світло Марії"
