Я, проста жінка, мешкаю в місті Новоград-Волинський на Житомирщині. Виростила двох синів, один з яких інвалід 1-ої групи, хворіє дитячим церебральним паралічем. Господь дає силу моєму хворому сину жити повноцінним життям. Я твердо знаю, що Бог і Матінка Божа завжди з моїм Олександром, бо він віддав своє життя, серце і душу в Їх руки. А я завжди була поруч з моїм сином, допомагала йому в фізичному плані. А сама від нього черпала духовність, віру в Господа. Бо молодість моя припала на часи атеїзму в нашій країні.
Я дуже прагну жити по Божим заповідям, стати справжньою Божою дитиною, дуже хочу навчитися любити Господа і людей, так як Марія любила і любить нас. Часто падаю, підіймаюся і йду далі. Допомагає молитва, Святе письмо. І ось Господь дав нам з сином можливість приблизитись до криниці справжньої віри, любові, доброти, милосердя – побувати в Меджугор’ї, в цьому Святому місці, яке собі вибрала наша Матінка для об’явлень і передачі своїх послань до всього людства через вибраних людей.
Кожному, хто прибуває до цього місця, Цариця миру дає пити святу, духовну воду, яка зцілює наші гріховні душі, навертає нас до Бога, учить любити. Коли ми молилися біля підніжжя Святої Гори, на якій з’являється Марія, сльози полились з моїх очей самі собою. Це були сльози очищення. І після цього так стало легко на душі!
Вражає до глибини доброта, любов, служіння людям місцевих жителів і всіх тих організаторів, волонтерів, які допомагають паломникам попасти в це святе місце. Там, мимоволі, кожна людина прагне змінитися, стає добрішою. Там на молитві, на Службі Божій, коли навколо тебе тисячі паломників з інших країн, ти по-справжньому відчуваєш і розумієш, що ми всі брати і сестри, як говорить Господь.
І, після повернення додому, ти не відчуваєш ніякої втоми, хоча проїхав тисячі кілометрів. І на душі легко, спокійно, хочеться всіх любити, робити добрі справи, допомагати людям. І я розумію чому – це дія цілющої любові нашої Матінки на наші, поранені гріхом, душі.
Дуже хочу і молюся, щоб Господь із своєю Матір’ю допомогли кожній людині полікувати свою душу в цьому Святому місці.
Гонгальська Людмила
