Слава Ісусу Христу і Марії!
Мене звати Франциск, цього року в Меджуґор’є я відсвяткував свій 61-й день народження. Ми їздили до Меджуґор’я з моєю дружиною Іветкою як паломники з 1997 року. Минулого року Богородиця запросила нас до спільноти «Світло Марії». Ми прийняли це запрошення - і з квітня минулого року, до березня цього року, ми провели цей час у школі Богородиці та в служінні.
Ми пережили приємні та складні моменти, як це в житті буває, і Меджуґор’є не було винятком. Ми звільнилися з роботи і через руки Богородиці віддали себе в Божі руки. Через різні ситуації ми пізнавали й відчували Маріїну і Божу любов. У служінні паломникам ми зустріли багато цікавих і особливих людей. Серед них також були й богопосвячені особи. Ми вчилися любові, терпіння й толерантності. Коли нам чогось не вистачало, Господь завжди посилав благодійників - і Боже провидіння завжди потішало нас, і саме так зміцнювалася наша віра.
Дні в роботі та молитві для нас збігали дуже швидко. Ми відмовилися від своєї безпечності, що мали вдома (робота, квартира, сім’я), і милостивий Господь та Богородиця нам це компенсували Своєю любов’ю й добротою. Щомісяця ми були на явлінні Богородиці, яке мала візіонерка Мір’яна. Господь зцілив мій хребет, ми насичувалися Євхаристією, молитвою, адорацією й співжиттям у спільноті. Зараз ми вдома у Словаччині, перебуваємо на карантині через коронавірус.
Я думаю, що настав час, щоб ми всі зупинилися, узяли до рук розарій, почали постити й усе жертвувати Богородиці за швидку перемогу Її Непорочного Серця. Богородиця як добра Мати хоче від нас так мало. Молитву, піст, Євхаристію, таїнство Покаяння, читання Святого Письма. Завжди називає нас «дорогі діти». Завжди нам засвідчує Свою любов. Я часто запитую себе, чи ми цього гідні, чи поводимося як її улюблені, дорогі діти. Звичайно, нам є над чим подумати й попрацювати в ці дні. Ми дякуємо Богородиці та нашому Всемогутньому Богу за те, що вони завжди з нами і в ці важкі часи зокрема. Як усе буде розвиватися, залежить і від того, яку ми дамо відповідь. У Її школі ми вчимося не дивитися на інших, а починати від себе й переконуємося, наскільки добрий є Господь.
Царице миру, молися за нас.
Франциск
Слава Ісусу Христу і Марії!
Мене звати Франциск, цього року в Меджуґор’є я відсвяткував свій 61-й день народження. Ми їздили до Меджуґор’я з моєю дружиною Іветкою як паломники з 1997 року. Минулого року Богородиця запросила нас до спільноти «Світло Марії». Ми прийняли це запрошення - і з квітня минулого року, до березня цього року, ми провели цей час у школі Богородиці та в служінні.
Ми пережили приємні та складні моменти, як це в житті буває, і Меджуґор’є не було винятком. Ми звільнилися з роботи і через руки Богородиці віддали себе в Божі руки. Через різні ситуації ми пізнавали й відчували Маріїну і Божу любов. У служінні паломникам ми зустріли багато цікавих і особливих людей. Серед них також були й богопосвячені особи. Ми вчилися любові, терпіння й толерантності. Коли нам чогось не вистачало, Господь завжди посилав благодійників - і Боже провидіння завжди потішало нас, і саме так зміцнювалася наша віра.
Дні в роботі та молитві для нас збігали дуже швидко. Ми відмовилися від своєї безпечності, що мали вдома (робота, квартира, сім’я), і милостивий Господь та Богородиця нам це компенсували Своєю любов’ю й добротою. Щомісяця ми були на явлінні Богородиці, яке мала візіонерка Мір’яна. Господь зцілив мій хребет, ми насичувалися Євхаристією, молитвою, адорацією й співжиттям у спільноті. Зараз ми вдома у Словаччині, перебуваємо на карантині через коронавірус.
Я думаю, що настав час, щоб ми всі зупинилися, узяли до рук розарій, почали постити й усе жертвувати Богородиці за швидку перемогу Її Непорочного Серця. Богородиця як добра Мати хоче від нас так мало. Молитву, піст, Євхаристію, таїнство Покаяння, читання Святого Письма. Завжди називає нас «дорогі діти». Завжди нам засвідчує Свою любов. Я часто запитую себе, чи ми цього гідні, чи поводимося як її улюблені, дорогі діти. Звичайно, нам є над чим подумати й попрацювати в ці дні. Ми дякуємо Богородиці та нашому Всемогутньому Богу за те, що вони завжди з нами і в ці важкі часи зокрема. Як усе буде розвиватися, залежить і від того, яку ми дамо відповідь. У Її школі ми вчимося не дивитися на інших, а починати від себе й переконуємося, наскільки добрий є Господь.
Царице миру, молися за нас.
Франциск
